6 клас

07 лютого

Дистанційна робота.
Тема. Українська природа, народні образи і традиції в повісті  В. Короленка "Сліпий музикант"
Виконайте в зошитах.
Літературний цифровий диктант 
( завдання: розподілити номери даних речень у дві колонки: "так" або "ні")
1. Сліпа дитина народилась у багатій сім’ї.
2. Усі відразу помітили сліпоту немовляти.
3. Максим Яценко в молодості воював в Італії з Гарібальді.
4. Дядько Максим розробив для племінника режим дня. 
5. Йохим грав на скрипці.
6. Матір Петруся звали Анна Миколаївна.
7. Петро познайомився з Евеліною в саду.
8. Мати навчала Петруся грати на піаніно. 
9. Евеліна вийшла заміж за Петра, бо кохала його.
10. Події повісті відбуваються на Україні.
11. Під час подорожі зі сліпими співцями Петро побачив і пережив голод, холод, злидні та приниження.
12. Перший виступ сліпого музиканта відбувся в Москві.

Перекресліть схему в зошити


Коментар до схеми.
Українські образи: кобзарі, згадки про козаків
Українські музичні інструменти: сопілка, кобза.
Українські реалії: базари-ярмарки, мандрівні сліпі музиканти.

Д/з .   Підготуватися до контрольної роботи за темою "Людські стосунки"





19 січня 

Дистанційна робота

Виконайте тестові завдання


12 січня

Тема уроку. А.П. Чехов - видатний російський письменник. Осуд безпринципності, підлабузництва в оповіданні "Хамелеон"

Завдання. 
1. Прочитайте відомості про А. П. Чехова за підручником (с.130 - 131 та с. 133)
2. Виконайте завдання в зошитах, сфотографуйте і надішліть мені на Вайбер у приватні повідомлення
1) Спишіть текст, вставте замість крапок потрібні сло і словосполучення. Підказки, що знаходяться в дужках, не записувати.


Антон Павлович Чехов народився ... (де і коли). Родина терпіла ..., тож він мусив багато ...  За власними словами, Чехов не мав ... Друкуватися Антон Павлович почав ще за років навчання на ... факультеті ... університету. Молодий Чехов свої твори підписував ..., найпопулярнішим був ... Життя і творчість Чехова пов’язані з ... 

3. Прочитайте оповідання "Хамелеон". Зверніть увагу на значення слів:  хамелеон, городовик, золотар, хорт, мировий.

4. Накресліть в зошитах і розв’яжіть кросворд:

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 


     1. Золотих справ майстер. 2. Конфісковані ягоди. 3. Поліцейський наглядач. 4. Предмет одягу поліцейського наглядача. 5. Місце дії – базарна …  6. Те, що золотих справ майстер тримав піднятим угору. 7. Жанр твору. 8. Один із закулісних героїв

5. Прочитайте вислів А.П. Чехова і запишіть його в зошити:




14 січня

Дистанційна робота

Тема уроку. Діалог як основна форма розкриття сюжету в оповіданні А.П. Чехова "Товстий і тонкий"

Опрацюйте матеріал

Презентація цікавих епізодів життя Чехова                                     

-       Дід А.П. Чехова зміг викупити всю свою сім’ю з кріпацтва, заплативши 3500 рублів;

-       Під час навчання в гімназії Антоша часто втікав з уроків на репетиції шкільного театру, за що був кожного разу суворо наказаний вчителями – його замикали на довгий час у холодній так званій «шкільній в’язниці». Через це він з 10 років має серйозні проблеми з легенями.  Саме від ускладнень з легенями він і помер.

-       Перебуваючи на острові Сахалін та спілкуючись з в’язнями, він записав 10000 інтерв’ю – це надзвичайно важка праця за своїми обсягами;

-       За 26 років творчості він створив близько 900 творів (коротких гумористичних оповідань, серйозних повістей, п’єс)

-       Антон Павлович Чехов мав чи не найбільшу кількість псевдонімів. Ось найкумедніші з них: Антоша Чехонте, Брат моего брата, Врач без пациентов, Человек без селезёнки, Вспыльчивый человек, Крапива, Шампанский, Дяденька, Грач, Гайка № 6, Гайка № 9 и многие другие. Все це він вигадував не тільки для того, щоб приховати своє справжнє ім’я, а й для того, щоб привернути увагу читача, заінтригувати його.

-       Останні роки письменник провів у Ялті, де купив собі невеличкий будиночок, що досі має назву «Белая дача».

Прочитайте оповідання "Товстий і тонкий"

Запишіть в зошити тему, ідею, основну думку оповідання

Тема: Розповідь про зустріч двох друзів дитинства.

Ідея: Автор висміює підлабузництво, самоприниження, чиношанування, запопадливість та малодушність в образі Тонкого, тобто Порфирія; його досі «рабське» і таке недоречне мислення.

Основна думка: «Обидва були приємно здивовані».

Жанр: оповідання


Порівняйте головних героїв: заповніть таблицю відповідно до плану, використовуючи підказки, розташовані під таблицею. Будьте уважні! 

План порівняльної характеристики Товстого і Тонкого

1.     Як звуть головних героїв?

2.     Зовнішній вигляд.

3.     Яке фінансове становище кожного?

4.     Чим «пахне» від кожного з них?

5.     Ким працюють?

6.     Які відзнаки мають?

7.     Як ставляться до себе та до свого життя?

8.     Скільки і як говорять?

9.     Як ставляться один до одного  на початку зустрічі?

10. Чим закінчилась зустріч друзів дитинства?

Товстий

Тонкий

-       Михайло

-       Повний

-       Порфирій

-       Худий


-       багатий

-       бідний

-       «пахло від нього шинкою і кавовою гущею»;

-       «… пахло від нього хересом і флердоранжем»;

-       Працює колезьким асесором – займає невисокий цивільний ранг у царській Росії

-       Працює Таємним радником – займає високий цивільний ранг у царській Росії

-       Відзнаки: «дві звізди» - знак за внесок у розвиток держави.

-       Відзнаки: орден Святого Станіслава - орден Російської імперії з 1831 до 1917 року. Найменший по старшинству в списку державних нагород для відзнаки чиновників.

-       Впевнений у собі, самостійний, задоволений життям

-       Невпевнений у собі, постійно виправдовується

-       Говорить мало

-       Говорить багато, мова – плутана, збідніла, багато повторюється

-       Друг дитинства залишився простим знайомим.

-       Друг дитинства став вельможею.

-       Фінал зустрічі: «він одвернувся од тонкого і простяг йому на прощання руку.»

-       Фінал зустрічі: «потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць».

Тепер можна і погратись. Складіть пазли


 






 18 квітня

Дистанційна робота
Розвиток мовлення
Твір-відгук на самостійно прочитану книгу
Завдання. Написати про свої враження від книги, яку ви прочитали самостійно

  ЯК ПИСАТИ ВІДГУК НА ХУДОЖНЮ КНИГУ



Уважно прочитай книгу, обміркуй її зміст і напиши відгук.

Відгук на художню книгу пишеться за таким приблизним планом:

- Назва та автор книги, про яку ти будеш писати відгук.

- Про що говориться у книзі?

- Хто головні герої?

- Чи сподобалися тобі їхні характери, вчинки. Чому?

- Які питання виникли у тебе під час читання?

- Чи сподобалася тобі ця книга? Чому?

- Чи радиш ти прочитати цю книгу іншим читачам?

- Які враження викликала у тебе книга?


ЗРАЗОК

Відгук на прочитану книгу Льюїса Керрола

«Аліса в країні чудес»

Мені дуже подобається книга Л. Керрола «Аліса в країні чудес». Вона дуже цікава й красива, з яскравими кольоровими картинками. Більш за все мені в цій книзі подобається те, що вона надзвичайно фантастична. Мабуть, автор цієї книги дуже любив фантастику, йому подобалося описувати фантастичні історії та події.

Коли я читала цю книгу, я уявляла себе на місці тієї дівчинки, і всі події відбувалися зі мною, а не з нею.

Я вважаю, що ця книга - найфантастичніша, найцікавіша, і, взагалі, просто найкраща. Я вже давно прочитала цю книгу, але у мене ще й досі залишилось дуже багато вражень і хороших спогадів. До сьогодні я пам'ятаю цю красиву рудоволосу дівчину, зайця, що завжди кудись поспішає і дивиться на годинник. Мене ще дуже вразило те, що така дивна подія виявилась всього лише сном. Я б теж хотіла, щоб мені наснився цей цікавий, смішний, фантастичний випадок. Я раджу всім прочитати цей твір, і якщо ви не вірите моєму слову, я сподіваюсь, що колись все ж таки ви зрозумієте світ фантазій і пригод.

Мені здається, якщо б не було цієї книги, мій словниковий запас і моє мовлення ніколи б не збагатились. Зараз я пишу відгук і знову згадую мишу Соню, яку так прозвали тому, що вона завжди засинала. Алісу і всіх її друзів.

Мені дуже сильно сподобалась ця книга!

В.Ф. Мошак, Г. Кихай Одеська обл.


 20 квітня

Тема уроку. Астрід Анна Емілія Ліндгрен. Основні відомості про життя і творчість письменниці, поаулярність її творів у різних країнах

Опрацюйте матеріал підручника (с.226 -236)



Перегляньте презентацію, запозичену  із Інтернету. Перемалюйте в зошити слайд 11 (Кола Вена), виконайте вправу "Так чи ні" (слайд 12). 




25 квітня

Тема уроку. Повість "Міо, мій Міо". Основні події у творі. Перемога добра над злом

Опрацюйте матеріал. Запишіть у зошити пункти 1, 2, 4, 5, 6 анкети твору.

Історія створення повісті А.Ліндгрен «Міо, мій Міо»

Одного разу, гуляючи сквером (невеликим садом у місті), письменниця побачила маленького сумного хлопчика, який самотньо сидів на лавці. Ліндгрен відразу перенесла його в казкову Країну Далеку, де хлопчик стає принцом і вступає в боротьбу з різними чудовиськами та жорстоким лицарем Като, який захопив у полон багато людей. У цій казці письменниця використала старовинну легенду про Чорного Рицаря, якого перемагає маленький хлопчик


Анкета твору



1) Жанр. Казкова повість (фентезі)

2) Герої твору. Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи

Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові

3) Елементи сюжету

Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів

Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни Далекої

Розвиток дії. Буссе - Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої

Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като

Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей

Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій

4) Тема - пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні.

5) Ідея - віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших.

6) Проблеми. Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини; роль батьків у житті дитини; материнська любов та піклування

Виконайте інтерактивну вправу




Розгляньте ілюстрацію. З’ясуйте, з якими поняттями асоціюється "зло", а з якими - "добро"

Запишіть у зошити у два стовпчики: Добро і Зло, або перемалюйте малюнок.

Перегляньте фрагмент фільму "Міо, мій Міо"



27 квітня, 2 травня

Тема уроку. Образи головних героїв твору "Міо, мій Міо". Моральні цінності у творі

 Опрацюйте матеріал

Образ Міо
У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм.
Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності.
До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань.
Самовідданість, відвага, почуття обов'язку, підтримка друзів ведуть його до перемоги.
Образи тітки Едлі та дядька Сікстена
Опікуни Mio; не любили хлопчиків; крикливі, постійно сердиті; жадібні; не любили дитячого сміху;  жорстокі; постійно ображали Mio; байдужі до долі хлопчика.
Образ Юм-Юма
Зовнішність  - хлопчик дев'яти років, із каштановим чубом та карими очима.
Соціальне становище  - син садівника.
Вчинки - готовий прийти на допомогу.
Риси характеру: добрий, щирий, кмітливий, любить пригоди, веселий, безкорисливий у дружбі, щедрий, підтримає у складній ситуації, вміє берегти таємниці.
Образ тата-короля
Тато Mio є королем Країни Далекої. Свого сина він шукав дуже давно, а коли знайшов, був невимовно щасливим. Король дуже любить природу та свій сад. Проте, найбільше він любить свого сина і слухати, як він сміється у саду («...Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син...») Король щедрий і люблячий батько, підтвердженням цього є той факт, що як тільки він дізнався, що Mio любить коней, то подарував синові золотогривого Міраміса. Mio уже не боїться свого батька, він йому цілковито довіряє. («...Хоч би що я зробив, він дивитиметься на мене ласкавими очима так, як дивився тепер...»).
Образ Като
Като – жорстокий лицар. Вперше про нього Міо почув від Юм-Юма. «І коли він сказав ці слова, навколо ніби дмухнуло крижаним холодом, і Міраміс затремтів. І мене теж обсипало морозом, коли я вимовив ці слова. – Атож, жорстокий лицар Като,- сказав Юм-Юм, а Міраміс заіржав так, що голос його став схожий на крик».
Нонно, пастушок, розповів, що його братів забрав Като. «На ці слова Міраміс за вікном так заіржав, наче хто його вперіщив батогом. Усі ягнята злякано кинулись до своїх матерів, а всі вівці забекали так, наче надійшла їхня остання година». 
Батько-король розповів Міо про Землю Чужинецьку, що там живе лицар Като. «Коли він вимовив  його ім’я, по трояндовому садку ніби промчав лихий вихор. Білі пташки поквапились до своїх гнізд. Жалібник голосно закричав і замахав великими чорними крильми. Багато трояндових квіток миттю зів’яло… І тієї миті в срібних тополях загуло, ніби від бурі. Багато листя з них попадало, і коли воно летіло додолу, здавалося, ніби хтось плакав».
Хлопчик Їрі розповів, що його сестричку забрав лицар Като.  «Коли він вимовив те ім’я, повітря навколо нас стало холодне, мов крижане. Високий соняшник миттю зів’яв і всох, а метелики, що літали навкруги, попадали і вже не підводились».
Злий лицар, володар сусіднього королівства, вторгається у мирне життя чарівної країни. І люди не можуть бути щасливі, бо зло поряд. Като не сприймають ні люди, ні природа. Шлях темного лицаря веде до руйнувань та знищення: Мертвий Ліс, неродюча кам'яна земля, Мертве Озеро, голод, отупілі прислужники, темрява.
Образ Като - не конкретний персонаж, швидше, частина загального зла. Це символ, алегорія безжалісної сили, яка прагне знищити кожного, хто не схилиться перед нею, не дозволить перетворити себе на бездушного і бездумного виконавця чужої волі. Спочатку образ здається дуже по-верховим та неглибоким, мальованим лише чорною фарбою, найтемнішою на світі. Але сам Като страждає від свого кам'яного серця не менше, ніж його жертви. І ненавидить більше за всіх лицаря Като лише сам Като. Є злочинці, які розуміють, що вони творять зло, у глибині свого серця прагнуть звільнення від лихого вміння. Це ті, хто став жорстоким від страждань, чия душа скам'яніла. Чи не тому Като викрадав дітей та перетворював їх на птахів, що хотів знайти свою душу, не завжди ж він був лихим? Але зло породжує лише зло. Лише вогняний меч здатний розбити міцну оболонку і визволити з полону пташину людської душі.

Символи
Образ колодязя що ввечері шепоче - «Це колодязь забутих казок і пісень, таких, що їх колись давно розповідали й співали на світі, а потім так само давно забули. Тільки цей Колодязь, що шепоче ввечері, пам'ятає їх геть усі». Образ колодязя є символом народної пам'яті, життєвої мудрості фольклору і народ-них традицій. Почути його казки та пісні може тільки дитина з чистим серцем. Поки є такий невичерпний колодязь, народ з нього черпає силу протистояти злу.
Маленька сіра пташка у замку Като - душа лицаря Като, яка звільнилася з кам'яного полону

Моральні цінності, проголошені в повісті: дорослі мають прагнути творити країну Далеку в реальному світі; Любов, Дружба перемагають зло та ненависть; природа завжди служить добру; кам’яні серця дорослих перетворюють дітей на нещасних самотніх «птахів»;  люди мають завжди пам’ятати, що зло шкодить в першу чергу їм самим; батьківська любов, родинне тепло є най-вищою цінністю в житті       

4 травня

Дистанційна робота

Тема уроку. Крістіне Нестлінгер "Конрад, або Дитина з бляшанки" 


Я хочу розпочати наш урок гуморескою Павла Глазового «Де беруться діти»

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.

А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуні татко… —
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка!  Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людському…

Конрад з’явився на світ не по-людському. Його зробили на фабриці і прислали у великій консервній бляшанці одній чудакуватій жінці. А придумала історію про Конрада відома дитяча письменниця Крістіне Нестлінґер. 
Крістіне Не́стлінґер народилася 13 жовтня 1936 року у Відні (Австрія). Автор більше сотні книг для дітей та підлітків, лауреат багатьох премій. Книжки Нестлігер перекладені на 38 мов, у тому числі й на українську.
Дитинство її збіглося з трагічними сторінками життя Австрії: спочатку країна потерпала від гітлерівської влади, а потім – від розрухи й безладу, спричинених Другою світовою війною.
Закінчила середню школу з гуманітарним ухилом, потім вчилася у Віденській Академії мистецтв. У молодості Крістіне Нестлінґер не думала про письменницьку кар'єру, вона займалася графікою та ілюструвала книжки для дорослих. Потім графіку довелося відкласти: треба було дбати про маленьких дочок Крістіану і Барбару.
Крістіне стала малювати для доньок серію картинок про Фредеріку, неслухняну дівчину з червоним, як сік малини, волоссям і вигадувати про неї захоплюючі історії. Коли доньки підросли, на кухні поставили друкарську машинку: Крістіне хотіла записати все, що вона вигадує.
Так в 1970 році була написана перша  книга - «Рудоволоса Фредеріка». Нестлінґер принесла її у видавництво разом з ілюстраціями. Книгу відразу опублікували, але оформляв її інший художник, бо видавцям не сподобалися картинки. За «Фредеріку» письменниця отримала приз Фрідріха Бедекера.
        Після другої книги Нестлінгер вирішила всерйоз зайнятися літературою. Дочки ходили до школи, а вона писала, намагаючись проводити за роботою не менше десяти годин на день.
Діапазон її творчості надзвичайно широкий: вірші, оповідання для найменших, пародії на комікси, детективи, фантастичні повісті, літературні казки. Герої книг Крістіне Нестлінґер — звичайні сучасні діти. Вони живуть не в ізольованому літературному світі, а по сусідству з нами, і, якщо постаратися, їх, напевно, можна зустріти.
        У персонажах Нестлінґер читачі впізнають самих себе: недосконалих, які помиляються, шукають виходу, які живуть нормальним життям з радощами і негараздами. Її герої часто бувають товстими, противними, нахабними і боязкими. Діти можуть жахливо розлютитися, почати грубити і хуліганити. Але це тому, що «життя стає все поганішим», як каже Софі, героїня книги «Мене називають мурахоїдом».
         Письменниця вважає, що у непослуху дітей найбільше винні дорослі. Вона розповідає не лише про дітей, а й про їх нервових матерів, безпорадних вчителів і про їхніх батьків, які завжди зайняті роботою. Найбільше їй не до душі дорослі, які забули своє дитинство, домашні тирани.
         Нестлінгер згадує, що була «неорганізованою і буйною дитиною», викидала книги для зразкових дівчаток і вигадувала свої власні історії про Конрада, дитину з консервної банки. Або про Хюго — дитину, яка ніяк не хотіла ставати дорослою.
          Вона — лауреат більш ніж 30 літературних премій, серед них — Медаль Ганса Крістіана Андерсена. У 2003 році Нестлінгер стала першим лауреатом премії пам'яті Астрід Ліндгрен.
         Отже, ще в дитинстві Крістіне придумала історію про дитину з консервної бляшанки, а написала її німецькою мовою у 1975 році. Українською повість переклав Євген Попович.

Самостійна робота з підручником
Прочитати статтю підручника «Світова література» Є. Волощук (с. 238), виписати в зошити 5 творів К. Нестлінґер, які згадуються у статті

Крістіна Нестлінгер
Конрад, або Дитина з бляшанки
Тема – пригоди штучно створеного хлопчика в реальному світі.
Ідея – слухняним бути потрібно вміру, що “закладати” вчительці однокласників – ще не значить бути чесним і сумлінним, а значить не мати в майбутньому друзів в класі, що якщо дуже хочеться морозива, то чому б його не з’їсти…
Проблематика твору
-         Батьки і діти
-         Добро і зло

Стислий переказ твору

В книзі австрійської письменниці Кристини Нестлінґер стикаємося саме зі спробою визначити, чи справді дитина, що відповідає всім тим сухим тезам про ідеальність є ідеальною? Ввічлива, слухняна аж до занудства, тиха, розумна – чи цього достатньо дитині, аби бути гарною дитиною, справжньою людиною та жити повноцінним життям, чи це не стирає з її харектеру особливих рис індивідуальності, чи прийме таку дитину колектив «неідеальних» дітей.
Одного разу пані Берта Бертолотті отримує поштою семирічного хлопчика з бляшанки Конрада, зробленого на заводі. Там дітей роблять ідеальними і перш, ніж надіслати батькам, кілька разів тестують. Певне, мають свої шаблони і лекала і тому налагодили виробнитцво досконалих дітей. Кондрат – ідеальний: чемний, сумлінний, розумний і чесний, але від цього страшенно нудний. Довершений Кондрат збиває з пантелику свою нову мама і зовсім не має друзів. Цікаво, що сама пані Бертолотті ідеальною мамою бути не може, якщо брати все ті ж стереотипні шаблони «материнської ідеальності». Вона курить цигарки, вельми, коли натужно думає, полюбляє нездорову їжу, неохайна, розсіяна, вона пише собі нагадування помадою на дзеркалі і розкидає по хаті речі. Все те, чому зазвичай ідеальні мами оголошують нещадну війну.
Втім, яскрава індивідуалістка пані Берті Бартолотті абсолютно щаслива і живе в гармонії з собою. Неідеальна для інших, вона ідеальна для самої себе. Отримавши випадково дитину, вона проти волі стикається з паралельним світом, де всім заправляють запрограмовані «треба», «можна», «не можна» і десятки правил – і все це в голові однієї дитини. В той час як сама пані Берта живе за своїми «хочу» і «не хочу». Схоже навіть, що це Кондрат вчить Берті бути справжньою мамою, а сама Берті більше схожа на дитину. Берті сама поводиться, думає, приймає рішення як дитина, в той час як Конрад мислить абсолютно по-дорослому. Контрастна і парадоксальна ситуація. Втім, Нестлінгер часто в своїх книгах виписує самостійних, серйозних дітей та «здитинілих» дорослих. Міняючи такии чином їх місцями, вона дає змогу краще розуміти мотиви вчинків один одного. 
Пані Бертолотті неідеальна і зовсім не знає, що потрібно робити. Накупивши Кондротові іграшок і морозива, вона забуває купити зошити і олівці до школи. Проте це її не засмучує, адже в житті дитини є речі значно важливіші за якісь там олівці.
Втім, є в книзі і інший герой – антогоніст Бертолотті. Це аптекар пан Егон, який дружить з Берті і береться виховувати Кондрата на свій манер – йому страшенно імпонує, що хлопчик такий правильний, і тому пан Егон всіляко підтримує його в цій ідеальності.
Виходить - з одногу боку самодостатня, епатажна, яскрава індивідуалістка пані Берті Бартолотті, з іншого – педантичний, банальний і нудний аптекар пан Егон. Два різні світи і два різні уявлення про ідеальну дитину. Вони отримують початковий матеріал, з якого їм доведеться «виліпити» справжню людину, особистість. От тільки пана Егона влаштовує вже те що є, а пані Берті – ні.
Протягом всієї книги Конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості» .В цьому йому допомагає звичайна дівчинка Кіті, яка може і схитрити, і школу прогуляти, якщо потрібно. Втім, окрім неї в Кондрата немає в школі друзів, бо попри те, що вчительна вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять - він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. Але не тому, що він погана дитина, а тому що це «правильно» - так його запрограмували. Врешті-решт Конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
Книга цікава не тільки дітям, а й дорослим. Вона  показує світ дорослих та їхнє сприйняття дітей. В той же час, вона розкриває мотиви деяких вчинків дорослих, що дає змогу дітям краще розуміти батьків і сприймати їх такими, якими вони є. Написана живою мовою, маючи динамічний сюжет та вдало перекладена Євгеном Поповичем, книга вчить, що концентрована ідеальність – абсолютно неідеальна і що на те ідеали і потрібні, щоб бути недосяжними. Адже,  якби вони втілювалися в життя, людству б додалося головного болю.

Прочитайте твір за посиланням 


5 травня

 Тема уроку. Конрад та його становлення у світі

 Перегляньте відео

06 квітня

Дистанційна робота

Завдання 1.

Складіть пазл і запишіть тему уроку в зошити


Завдання 2.Перегляньте експрес-урок про Рея Бредберрі та його оповідання "Усмішка"

 

Завдання 3.Прочитайте оповідання за підручником або прослухайте його аудіозапис

 

Завдання 4.

Словникова робота 

Запишіть із підручника визначення терміну "Конфлікт" (с.210)

Завдання 5

Опрацюйте даний матеріал

Паспорт твору
Назва. «Усмішка».
Автор. Рей Дуглас Бредбері (1920–2012) .
Рік написання — 1952.
Жанр. Фантастика, антиутопія, новела .
Тема. Твір про те, як у майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Вінчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів.
Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Герої: хлопчик Том, картина Л. да Вінчі «Джоконда», Грігсбі, один з черги, натовп, поліція.
Місце та час дії. Зруйноване місто, «святковий» день 2061 року
Сюжет. Усмішка Джоконди стала «героєм» оповідання Рея Бредбері. Восени 2061 вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято — досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать все, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій став хлопчик Том. Том стає у чергу — влада дозволила кожному бажаючому плюнути на … картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Натовп не тільки плює, але й рве картину на шматки, утоптує в бруд, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. Письменник залишає надію — в руки Тома потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди.  
Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).


11 квітня

Тема уроку. Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору

 Завдання 1.
Перегляньте експрес-урок 

 

  Завдання 2

 Складіть характеристику Тома за планом-схемою




Завдання 3.

Дайте відповіді на тестові завдання і натисніть кнопку "Відправити".






 13 квітня
Тема уроку. Роберт Шеклі "Запах думки". Утвердження сили людської думки у творі
Завдання 1.
Перегляньте експрес-урок за твором Роберта Шеклі



Завдання 2.

Прочитайте оповідання Р. Шеклі "Запах думки" за підручником 

 Завдання 3.


10 квітня
Тема уроку. Роздуми автора про майбутнє людини і людства. Гуманістичний зміст оповідання - віра в перемогу людського розуму

 Уважно прочитайте запитання та відповіді на них. А ви так міркували?

Аналітичне дослідження тексту

- Яким чином герою вдалося врятуватися від пантери? Виразно прочитайте цей епізод. У чому комізм ситуації? Чому автор зберігає гумор, зображуючи героя в такій небезпечній ситуації? (Герой уявив себе самкою-пантерою, пантера-самець навіть потерся об нього та замуркотів. Для автора важливо показати, що герой, незважаючи на смертельну небезпеку, може оцінити певний комізм ситуації, до якої потрапив. Лерой Кліві зображується не тільки кмітливою, а й дотепною людиною.)
Роберт Шеклі вважається не тільки класиком світової фантастичної літератури, а й загальновизнаним майстром гумористичної і сатиричної фантастики.
- Чому зранку Кліві здивувався тому, що живий? Як він оцінює свої шанси на виживання? Чи здається герой? Чому? (Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають запах твоїх думок, дуже важко, проте він не збирається падати духом: Кліві знаходить їжу, знаходить металевий прут для захисту. Герой концентрує в собі найкращі риси Людини: віру в перемогу, надію на завтрашній день, рішучість боротися до останнього за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд. Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до свого корабля... Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс, трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості».)
- Чому при зустрічі з чотирма вовками хитрість із прикиданням самкою не спрацювала? Як реагують тварини? Чому автор ставить героя перед новими труднощами? (Тварини дивним чином відчувають чужинця, розрізняють запах його думок, і тому герою потрібно знаходити нові шляхи для порятунку.)
- Як тіло «зрадило» героя? Чому автор акцентує на цьому увагу читача? (Коли Лерой уявив себе змією, він злякав вовків, проте тіло «не послухалося» мозку, Кліві почав тікати й ледве не став жертвою хижаків. Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму).
- Чому герой уявив себе птахом? Що допомогло йому для створення «реального» образу? Поміркуйте, як у даному епізоді розкривається авторська думка щодо сили людського розуму та здатності нестандартно мислити? (Герой створив в уяві образ птаха, саме досвід космонавта допоміг йому «побачити» планету з висоти пташиного польоту. Сила людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті, від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх застосовувати.)
- Чому всі хижаки зібралися біля Кліві? Чи є у нього шанс врятуватися лише за допомогою фізичної сили? Чому автор підготував для свого героя останнє, таке важке випробування? (Всі хижаки відчули запах думок людини, розумові хитрощі, які герой використовував раніше, більше не спрацюють, адже можна лише раз посилати хижакам цієї планети певний ментальний образ. Герой має відстояти право називатися Людиною, царем та хазяїном природи.)
- Як працює думка людини? Давайте простежимо політ думки героя за допомогою схеми:
- Чи випадково допомога надійшла тоді, коли Кліві переміг хижаків планети З-М-22? (Для автора важливо було показати, як Людина, залишившись сам на сам із дикою природою, виходить переможцем без сторонньої допомоги.)
- Поміркуйте, як сталося так, що люди з рятувального корабля побачили велику пожежу, адже вона існувала лише в голові героя? У чому метафоричність цього епізоду? (Автор використовує метафору, щоб довести до читача думку, що сила людського розуму та сила духу безмежні.)
- Чому поштмейстер нагадав герою пантеру своїм розгубленим виразом? Чому він не зрозумів того, що сталося з Кліві? (На думку автора, тільки знаходячись на межі життя і смерті, Людина розкриває весь свій потенціал.)

- Схарактеризуйте майбутнє, намальоване Р. Шеклі в творі? Яке місце в ньому займає Людина? (Людина майбутнього сильна та розумна, вона — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.)
- Чому в героя ні разу не виникло бажання вбити когось із тварин? (На думку автора, Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший.)
- У чому полягає гуманістичний пафос твору? Яким чином автор дає зрозуміти читачу, що він вірить у людину, вірить у силу людського розуму?
- Чому автор називає своє оповідання «Запах думки», а не, наприклад, «Пригоди Лероя Кліві»?
- У чому схожість оповідань Р. Шеклі «Запах думки» та Р.Д. Бредбері «Усмішка»? (Віра в Людину!)
- Як твори з теми «Образ майбутнього в літературі» допомогли вам зрозуміти теперішнє?
- Що особисто вам відкрило оповідання «Запах думки»? У чому ви вбачаєте його актуальність?
Скласти сенкан до образу головного героя.
Зразок. 
Кліві
Сильний, винахідливий,
Бореться, думає, уявляє,
Дає планеті бій
Переможець
Висновок.  «Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за допомогою сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.
— Постривай... А як то сталося, що на мені немає опіків?»
VI. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал, с. 208 - 224, підготуватися до контрольної роботи.





  Завдання на повторення.
 Згадайте, що таке міфи. Пригадайте давньогрецьких богів, виконавши інтерактивну вправу





30 березня

Дистанційна робота

Завдання. Складіть пазл, тему уроку запишіть у зошити





Перегляд відеопрезентації "Біографія Г. Лонгфелло". Натискай ТУТ

Робота з підручником

Прочитати уривок з поеми "Пісня про Гайавату" (с. 199 - 201)

Запишіть в зошити:
Анкета "Пісні про Гайавату"
1. Жанр - поема

Поема - великий за обсягом віршований твір з ліричним або оповідним сюжетом
2. Головна думка. Заклик до єднання і припинення племінних чвар
3. Національні традиції.
1) Розфарбовування у яскраві кольори перед боєм.
2) Традиція викурювати люльку згоди на знак примирення
4. Образи.
Гітчі-Маніто - Великий Дух. Гайавата - вождь індіанців, син Венони і Меджеківіса, онук Накоміс.
Венона - донька Накоміс і Місяця
Меджеківіс - бог Західного вітру

Для допитливих.


Хто ж такий Гайавата у поемі Г. Лонгфелло?
    Короткий зміст твору.
  Про його долю ми дізнаємось з оповіді індіанського Оссіана – музики Навадага . В далекі часи жив могутній чарівник і богатир Меджеківіс, найголовнішим подвигом якого було викрадення Священного Вампума у Великого Ведмедя Міше-Мокви , що був схожий на величезну скелю, оброслу мохом. Його боялися всі народи. Меджеківіс тихо підкрався до Міше-Мокви, коли той спав, і обережно зняв з нього Вампум.  Зробивщи це, він переможно вигукнув і вдарив Міше-Мокву палицею по голові.
    Звістка про подвиг Меджеківіса швидко розлетілася по світу. Захоплені подвигом, люди проголосили витязя Західним Вітром. Під урочисті вигуки Меджеківіс вирушив у своє царство на вершині Гір Скелястих. А на Місяці жила прекрасна і незрівнянна донька Нічного Світила – Нокоміс. Весела та життєрадісна дівчина ні до кого не відчувала зневаги, не зала злоби і не думала,  що в однієї з її подруг серце палає чорною заздрістю. Якось, коли Нокоміс безтурботно гойдалась на виноградних паростках, до неї підкралась ненависниця й обрубала віти. Нокоміс упала на землю, в квітучу долину Мусподе, й з часом народила  „між лілеями, на моху”  донечку Венону, прекрасну, струнку й гнучку, з очима,  як небесні зірки. Мати часто застерігала її берегтись Меджеківіса. Та не прислухається молодість до застережень старших, і одного вечора Меджеківіс підстеріг Венону, закохав її у себе, а потім покинув разом із „сином милощів і смутку, сином Тайни” Гайаватою .
З туги Венона померла, а малюка зростила Нокоміс, розкриваючи перед ним
дивний світ легенд та прекрасної природи.
       Коли бабуся розповіла юнакові про підступність Меджеківіса й смерть Венони, серце Гайавати запалало гнівом, і він рушив на пошуки Володаря Вітрів. З таємним острахом в душі зупинився молодий герой перед старим батьком, а той згадав молодість, прекрасну Венону – і серце його сповнилося радістю. У розмовах минали дні і ночі. Меджеківіс вихвалявся колишніми пригодами й подвигами та безсмертям, а Гайаваті доводилося стримувати гнів. Врешті терпець йому ввірвався, син пригадав батькові смерть матері, і розпочався великий бій. Сам могутній Орел Війни піднявся з гнізда, сів на скелі і з різким клекотом розпростав крила над бійцями.
    Через три дні Меджеківіс почав стомлюватися і поступився, запропонувавши припинити боротьбу, бо був безсмертним і хотів лише перевірити звитягу і хоробрість Гайавати. Перед розлукою батько наказав йому у всому допомагати своєму народові й пообіцяв, що з часом розділить із ним своє царство.
   Чимало подвигів здійснив Гайавата: переміг царя риб - величезного осетра Міше-Наму й злого чаклуна Меджисогвона, який насилав на людей хвороби й лихоманки; навчив народи вирощувати маїс і винайшов писемність. Слава його швидко ширилася по землі .
    Повертаючись після поєдинку з батьком Меджеківісом, Гайавата звернув до країни Дакотів, для того, щоб купити наконечників для стріл. Найбільше йому сподобалися гострі, як голки, наконечники з халцедону, кременя та яшми, що виточив старий дакот, який усамітнено жив із донькою Міннегагою на рівнині. Міннегага глибоко запала в душу Гайавати.
   Та Нокоміс не хотіла, щоб онук одружувався з чужоземкою. Недослухаючись до бабусиних порад, герой радісно пішов за коханою і не помилився – дівчина відповіла йому щирою взаємністю.
   Минуло багато безтурботних років, сповнених праці та полювання, спокою
та затишку домашнього вогнища. Проте щастя на землі не вічне, і ніхто не може уникнути гірких втрат: помирають улюблені друзі Гайавати – божественний співець Чайбайабос і добродушний силач Квазінд.
Настають важкі часи: люта зима сповила землю глибоким снігом, морози скували ріки й озера, до поселень підкрався голод.  Гайавата теж не зміг знайти їжі для порятунку коханої дружини. Вона померла.
    Настала весна, але туга не полишила серце Гайавати, він сумував за навіки втраченою коханою.
   Якось Ягу – хвалько і оповідач дивних історій – повідомив, що бачив у морі величезну пірогу з бородатими воїнами, обличчя яких були пофарбовані в біле. Всі сміялися із розповіді, лише Гайавата залишався серйозним. Справді, з часом до поселення підплив човен із білими людьми. Гайавата привітно зустрів їх, запросив до свого вігваму і щедро пригостив, посадивши на шкури горностаїв і бізонів. Після урочистостей і келихів господарі й гості викурили Люльку Згоди та присягнули на вічну дружбу. Уночі, коли стомлені гості поснули, Гайавата став зі свого ложа і сказав Нокоміс, що йде назавжди.
   Зрозумівши, що створення Ліги п’яти племен є вінцем його дій на землі, Гайавата звертається до народів з промовою, сповненою мудрих порад, наголосивши водночас, що йому час „здійнятися” у небеса. Він вийшов на берег і сів у чарівний човен. Повітря сповнилося звуками божественної музики, і вражені люди спостерігали, як човен почав підніматися вище й вище, аж поки зовсім не зник в небесах.
    Ось так завершився земний шлях посланця небес вчителя Гайавати.
Сьогодні індіанці Північної Америки практично втратили свою самобутність, зробившись іграшкою в руках ділків туристичного бізнесу. Поема Генрі Лонгфелло є своєрідною скарбницею пам’яті індіанського народу. Заслуга поета полягає у скрупульозному зборі мовних, етнографічних та інших скарбів культури і побуту багатостраждальних індіанських племен.

З ким із давньогрецьких міфічних героїв схожий Гайавата? Відповідь на це запитання ви отримаєте, розгадавши ребус



04 квітня

 Прочитайте тему, склавши пазл, і запишіть її в зошити 







 Перейдіть за посиланням і перегляньте відео про письменника

Джанні Родарі



Випишіть із хмаринки слів, хто такий Джанні Родарі (9 пунктів)





Перегляньте буктрейлер "Листівки з видами міст" та прочитайте вірш у підручнику (с.203 - 204)


Виконуємо контрольну роботу в онлайн-режимі. Дайте відповіді на запитання у запропонованій нижче формі та натисніть кнопку "Відправити". Будьте уважні. Кружечок - 1 правильна відповідь, квадратик - дві і більше. Після закриття форми ви побачите свою оцінку, яку я виставлю в журнал







10 грудня
 Класна робота

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)