17 квітня
Дистанційна робота
1. Справжнє ім'я Марка
Твена:
а) Семюель Клеменс;
б) Семюель Ленгхорн;
в) Семюель Ленгхорн Клеменс.
2. Для чого тітка Поллі
надівала окуляри:
а) для краси;
б) для солідності;
в) щоб краще бачити.
3. Яка фраза переконала
Бена Роджерса в тому, що Томові «подобається» білити паркан?
а) «Хіба це не цікаво?»;
б) «Хіба щодня щастить білити паркани?»;
в) «Хіба ти не любиш працювати?»
4. Хто командував
«військом», що виступило проти армії Тома Сойєра?
а) Джо Гарпер;
б) Бен Роджерс;
в) Джеф Течер.
5. Чому Том вибрав для
заучування напам'ять частину з нагірної проповіді?
а) ці рядки подобалися йому;
б) вони схвилювали його душу;
в) вони були найкоротшими.
6. Як Том Сойєр вперше
освідчився Беккі Течер?
а) голосно сказав: «Я тебе кохаю»;
б) послав їй записку;
в) написав на грифельній дошці: «Я вас люблю».
7. Який закон, сам того не знаючи, відкрив Том Сойєр
під час фарбування паркану?
а) «Праця облагороджує людину»;
б) «Коли хлопчикові або дорослому забагнеться
чогось, треба, щоб цього нелегко було досягти»;
в) «Без праці людина — тварина».
8. Чому Том Сойєр вирішив стати піратом?
а) через нещасливе кохання;
б) бо начитався книжок про піратів;
в) хотів утекти з дому.
9. Чому всі діти були в
захопленні від Гекльберрі Фінна й заздрили йому?
а) бо він був розумним;
б) він міг не ходити до школи й ніхто не
наглядав за ним;
в) він був найстаршим і найавторитетнішим з дітей.
10. Чому Томові було нудно
в церкві?
а) бо він був безбожником;
б) бо все, що відбувалося
там, було позбавлене духовного змісту;
в) бо проповідь була надто довгою.
11. Яким літературним героєм
уявляв себе Том Сойєр, коли зустрівся в лісі з
Джо Гарпером?
а) Робінзоном Крузо;
б) Робін Гудом;
в) хоробрим рицарем.
12. Кого побачили Том і Гек на цвинтарі?
а) покійників;
б) привиди;
в) лікаря Робінсона, Поттера та індіанця Джо.
13. Чому індіанець Джо убив лікаря Робінсона?
а) заради.помсти;
б) через гроші;
в) випадково.
14. Чому Тома Сойєра мучила
совість:
а) бо він був причетний до злочину;
б) бо він знав правду про те, що Меф Поттер не
вбивав лікаря;
в) бо він зрадив товариша.
15. Чому Том сильно захворів (в перший раз)?
а) через турботу і сум про хвору Беккі;
б) від докорів совісті;
в) від інфекції.
16. Яке було піратське ім'я Тома Сойєра?
а) Кривава Рука;
б) Гроза Океанів;
в) Чорний Месник Іспанських Морів.
17. Чому стріляла гармата
на пароплаві?
а) гармата стріляла по злочинцях;
б) навзнак жалоби по тих, хто втопився;
в) це був салют на честь свята.
18. Яке слово Том написав
на піску на острові?
а) Джо;
б) Беккі;
в) Мері.
19. Яка була перша фраза
Тома після повернення з острова?
а) «Тітко Поллі, так не годиться! Хтось мусить
радіти, що побачив Гека!»;
б) «Я радий усіх бачити»;
в) «Я воскрес із мертвих».
20. Як Беккі викликала
ревнощі у Тома?
а) сіла читати книжку з Альфредом Темплем;
б) не звертала на нього уваги;
в) пішла гуляти з Джо Гарпером.
21. Як Том врятував Мефа
Поттера?
а) таємно розповів правду судді;
б) дав свідчення в суді;
в) розповів усе, що знав, тітці Поллі.
22. Що хотів зробити зі
своєю часткою скарбу Том Сойєр?
а) щодня купувати квитки в цирк;
б) купити барабан, шаблю, червону краватку,
бульдога і одружитися;
в) роздати бідним.
23. Як Гек врятував удову Дуглас?
а) розповів про злочинний намір;
б) убив індіанця Джо;
в) став на заваді здійсненню злочинного плану.
24. Коли слід було давати
присягу розбійників, якими Хотіли стати Том і Гек?
а) опівночі;
б) вранці;
в) опівдні.
Анкета твору Марка Твена
1. Автор, назва, рік видання. Марк Твен «Пригоди Тома
Сойєра» (1875)
2. Жанр. Роман
3. Головні герої: тітка Поллі, Том Сойєр,
Сід – двоюрідний брат Тома; друзі Тома (Гекльберрі Фінн, Джо Гарпер, Беккі
Тетчер), індіанець Джо, Мефф Поттер, вдова Дуглас
3. Елементи сюжету
А. Експозиція: покарання Тома
тіткою Поллі.
Б. Зав’язка: на кладовищі
В. Розвиток дії: муки сумління Тома та
Гека; хлопчаки на острові; несподіване повернення хлопців; благородний вчинок
Тома в школі
Г. Кульмінація: Том у суді; нові розваги
— пошуки скарбів; Том і Беккі в печері
Д. Розв’язка: загибель індіанця
Джо; Том і Гек розбагатіли
4. Тема. Захоплюючі пригоди Тома та його
друзів
5. Основна думка. Уславлення радісного
світу дитинства, дружби, щирості, небайдужості, взаємодопомоги.
6. Висновок. Твір вчить у будь-яких
складних ситуаціях залишатися оптимістом, зберігати спокій, бути готовим прийти
на допомогу, уміти радіти із звичайних речей
Випишіть із "хмаринки слів" персонажів та розподіліть їх за принципом "світ дорослих" та "світ дітей"
Опрацюйте поданий нижче матеріал (усно)
Світ дітей та світ дорослих у повісті
Світ дорослих |
Світ дітей |
нудний, лицемірний, фальшивий |
життєрадісний, безтурботний, легковажний |
"Наскільки дорожчою і приємнішою буває винагорода, якщо вона
зароблена чесно, без гріха. шляхом "добродійних старань"? |
«не обов’язково за допомогою
старань можна досягти успіхів. Була б голова на плечах. |
Сід розбив посуд. "...Напевне
ти щось іще скоїв, поки мене не було. Я думаю, що тебе вже недарма
покарано". (Тітка Поллі до Тома). - Що при цьому відчув та зрозумів Том?
Чому? |
Том розумів вагання тітки і відчував "злу радість", тому що
знав, що таке муки совісті, як важко їх долати, тітка сама себе покарала за
власну несправедливість. |
Змушують роботи дітей того, чого їм не хочеться |
Неслухняність дітей – вияв протесту проти заборон дорослих «Хіба виявити винахідливість, щоб зменшити свої страждання є брехня?» |
Суддя: "Знання - найдорожче на світі..." |
Для дітей найдорожча свобода, міцна дружба, для дорослих -гроші. |
Учитель побив Тома за те, що він сказав правду: спізнився, бо розмовляв з
Геком. -До яких висновків може дійти дитина в такому випадку? |
Навчають дітей говорити правду і
за неї ж карають |
Джо вбив одну людину, намагався перекласти звинувачення на іншу і не знав
каяття. Він насолоджувався тим, що заподіяв лихо. - Як поводиться Том? |
Тома і Гека лякала жорстокість. Том каявся, що не сказав правду у суді,
співчував Мефу Поттеру. «дорослі не завжди дотримуються законів, то чому вони вимагають їх
виконання від дітей» |
у церкві нудьгують так само, як діти, але прикидаються благочестивими |
Діти поводяться природно:
бешкетують. |
Запишіть у зошити висновок одним реченням (виділено жовтим кольором)
Складіть пазл
14 січня
Том Сойєр |
Гекльберрі Фінн |
||
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
|
1. Сирота, має тітку,
брата, сестру. 2. Має все необхідне для
життя. 3. Кмітливий, веселий,
винахідливий. 4. Великий фантазер. 5. Лицар. |
1. Добрі, щирі, люблять пригоди, відважні, сповнені життєвої енергії,
бешкетники і вірні друзі |
1. Син пияка. 2. Злидар. 3. Негативно ставиться до
всього зразкового. 4. Цінує свободу понад
усе. 5. Лінивий бешкетник. |
Складіть пазл
30 березня
Перегляньте експрес-урок про Туве Янсон
Опрацюйте матеріал.
Прочитайте за підручником уривки з казкової повісті "Капелюх чарівника" або прослухайте аудіозаписи
Розділ другий
Розділ п’ятий
1 квітня
Тема уроку. Чарівність художнього світу твору Туве Янсон, його персонажі
06 квітня
Завдання 1.
Використовуючи слова з довідки, віднови зміст розповіді про Роальда Дала.
Довідка: школи, авіації, фотографуванні, літературою, спортом, в Уелсі, тролів та інших істот, норвежців, війну, ХХ ст.., дипломатичну, дітей, подарунки.
Завдання 2.
Пригадайте визначення терміну повість.
(Повість – прозовий твір про низку подій із життя головного героя та пов’язаних
з нм другорядних героїв)
-
А що таке казка?
(Казка – твір про вигадані події)
Твір Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» – повість-казка, бо автор розповідає про
низку подій із життя Чарлі та другорядних героїв, а також змальовує чарівний,
вигаданий світ шоколадної фабрики: шоколадна річка, білки-працівники фабрики,
трава з цукрової вати, умпа-лумпи і т.
п.
Повідомлення про історію створення твору
«Чарлі і шоколадна фабрика»
За словами Р. Дала, основою
казки стали дитячі враження автора. Учні школи-інтернату «Рептоне», де навчався
Роальд, час від часу отримували в
подарунок просту сіру коробку. «Хочете вірте, хочете ні, - писав Р. Дал в
автобіографічній повісті «Хлопчик», - це був подарунок від великої шоколадної
фабрики «Кедбері». Малий Роальд мріяв про роботу в кондитерській лабораторії,
мріяв створити оригінальний, незвичайний сорт шоколаду. А через 35 років , коли письменник роздумував
над сюжетом своєї другої книги для дітей, він згадав ті маленькі картонні
коробки та шоколадки-новинки всередині їх. Роальд Дал почав писати книгу під
назвою «Чарлі і шоколадна фабрика».
Робота над книгою велася в 1961-1962 р.р.
Це був нелегкий період у житті письменника (тяжко хворів син, померла донька).
Щоб підтримати своїх дітей (всього їх було п’ятеро), Р. Дал почав вигадувати
для них казки. Дітям подобалися казки, вигадані батьком, тому вони часто
просили його розповісти продовження історії. Так Роальд Дал почав писати
«Джеймс і гігантський персик», а потім зразу ж – «Чарлі і шоколадна фабрика».
І книга знайшла читача! Діти з
захопленням зустріли цю книгу. «Після того, як я прочитав «Чарлі і
шоколадна фабрика», у мене було відчуття, що я спробував усі солодощі світу», -
писали діти у відгуках на книгу. Російський письменник-казкар Е. Успенський
написав передмову до російського видання 1991 року: «Це, напевно, найвеселіший
англійський письменник за останні сімдесят років. І його неймовірно люблять
американські й інші діти. Тому що його книги давно гуляють по всьому світу».
Існує дві екранізації книги. 1971 року на екрани вийшов
художній фільм «Віллі Вонка і шоколадна фабрика» (режисер Мел Стюарт). Але цей
фільм не сподобався Р. Далу, бо багато уваги було приділено Вонці, а Дал
говорив, що книга про Чарлі.
Вдруге книга екранізована режисером Тімом Бертоном у 2005
році, а роль Віллі Вонкі виконав відомий актор Джонні Депп.
Перейдіть за покликанням, щоб прочитати книгу
Характеристика героїв твору
Віллі Вонка – власник шоколадної фабрики. Любив чесність і справедливість. Коли на
його фабриці почали красти його рецепти, він звільнив усіх працівників і закрив
фабрику. Але солодощі продовжували з’являтися
у крамницях. Ця таємниця хвилювала всіх жителів міста. Через певний час
Віллі Вонка вирішив показати свою фабрику 5 дітям та вибрати одного най
незіпсованого, що зробити його своїм спадкоємцем.
Августус
Глуп – один з щасливих власників золотого
квитка Віллі Вонка, жадібний і ненажерливий хлопчик, «їжа – його улюблене
заняття»
Верука Солт – розбещена дівчинка із сім’ї власників фабрики з переробки горіхів, звикла, щоб усі її
примхи негайно виконувалися.
Віолета Борігард – дівчинка, яка постійно жує жуйку, хизується тим, що встановила світовий
рекорд по найдовшому жуванню однієї жуйки ( три місяці)
Майк Тіві – хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, шанувальник гангстерських
бойовиків.
Чарлі Бакет – головний герой повісті, хлопчик з бідної родини, в якій над усе
цінуються родинні зв’язки, панує повага і взаєморозуміння старшого
і молодшого поколінь.
4) Цитати для характеристики героїв
Авrґустус
Ґлуп (англ. Augustus Gloop) - жадібний і
ненажерливий хлопчик, «Їжа - його улюблене заняття». «Щасливцем виявився якийсь
Авrустус Ґлуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет,
красувалося його велике фото. На знімку був дев'ятирічний хлопець, такий
тілистий, ніби його надули велетенською помпою. 3 усього його тіла випиналися
здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з
маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ.
Його мама в інтерв'ю сказала: "Він щодня з'їдає стільки шоколадних
цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти - це його
пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і
стріляти на дозвіллі з самопалів, правда? І ще я завжди кажу, що він стільки не
їв би, якби не потребував поживи, правда? Бо це ж вітаміни. Як він зрадіє, коли
побуває на легендарній фабриці містера Вонки! Ми пишаємося ним!"»
Верука Солт (англ. Veruka Solt) - розпещена дівчинка із сім'ї власників фабрики з
переробки горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались.
«Веруччин батько, пан Солт, з готовністю пояснив журналістам, як саме було
знайдено квиток. "Бачите,- сказав він,- одразу, як доня сказала, що просто
мусить мати Золотий квиток, я пішов у місто й почав купувати всі шоколадні
батончики "Вонка" - всі, які бачив. Купував їх, мабуть, тисячами.
Сотнями тисяч!
Тоді вантажив у фургони й відправляв на власну фабрику. Мій, розумієте,
бізнес - це горішки, і в мене працює майже сотня жінок, які лущать горішки, щоб
їх потім смажити й підсолювати. Цілими днями ці жінки сидять і лущать горішки.
Тож я їм сказав:
"Дівчата, тепер, замість лущити горішки, здирайте обгортки з цих
дурних батончиків!" Вони так і робили. Зранку до вечора кожнісінька моя
робітниця зривала з батончиків обгортки. Та минуло три дні - і все дарма. Це
було жахіття! Моя Веручечка з кожним днем сумнішала й сумнішала, і коли я вертався
додому, кричала на мене: "Де мій Золотий квиток! Я хочу Золотий
квиток!" Вона годинами лежала на підлозі, хвицяла ногами й страшенно
лементувала. Я не міг дивитись, як страждає моя дівчинка, тому поклявся не
припиняти пошуків, доки не здобуду те, що вона забажала. І раптом ... на
четвертий день увечері одна моя робітниця закричала: "Я знайшла! Золотий
квиток!" А я звелів: "Давай сюди, швидко!"
Вона віддала, а я побіг додому й віддав його моїй любій Веруці, і ось вона
знову усміхнена, а вся наша родина знову щаслива"».
«Дівчина простягла руку, щоб ухопити білочку ... та поки вона це робила ...
у першу ж часточку секунди, коли її рука почала рух уперед, у кімнаті все
раптом закружляло, ніби спалахнула руда блискавка, і всі-всі-всі білки, що
сиділи за столом, стрибнули на Веруку, вчепившись їй у тіло. Двадцять п'ять
білок схопили дівчинку за праву руку й повисли на ній. Ще двадцять п'ять білок
схопили її за ліву руку й теж повисли. Двадцять п'ять білок схопили її за праву
ногу й притисли її до землі. Двадцять чотири білки схопили її за ліву ногу.
Лишалася ще одна білка, як було видно - найголовніша. Вона видряпалася Веруці
на спину й почала стук-стук-стукати бідолашне дівчисько по голові суг лобами
кігтика.
- Рятуйте її! - заверещала пані Солт. - Веруко! Назад! Що вони з нею
роблять?
- Перевіряють, чи не зіпсута всередині,- пояснив містер Вонка.
Верука люто боронилася, але білки міцно її тримали й не давали
поворухнутися. Білка на плечах і далі стук-стук-стукала дівчину по голові. А
тоді білки повалили Веруку додолу й кудись потягли.
- Ой лихо, вона таки зіпсутий горішок, - сказав містер Вонка.
- Мабуть, її голова відлунювала порожнечею».
Віолета
Бореґард (англ. Violet Beauregarde) - дівчинка,
що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд - жує одну жуйку протягом
трьох місяців.
«Третій квиток,- прочитав пан Бакет, піднісши газету до самих очей, адже
бачив поганенько, а на окуляри не мав грошей,третій квиток знайшла панна
Віолета Бореґард. Величезне хвилювання панувало в домі Бореґардів, коли наш
репортер прибув туди, щоб узяти інтерв'ю в щасливої панночки,- клацали
фотоапарати, виблискували спалахи, а люди штовхалися й пхалися, намагаючись
підійти хоч трохи ближче до знаменитості. А знаменитість стояла на кріслі у
вітальні, шалено махаючи рукою з Золотим квитком, наче зупиняла таксі. Щось
усім говорила дуже швидко й дуже голосно, та нелегко було зрозуміти її слова,
адже водночас вона так само шалено жувала жуйку.
- Я жую безперестанку,- кричала дівчина,- та коли почула про ті квитки
містера Вонки, то відклала жуйку і перейшла на цукерки - мала надію, що мені
пощастить. Тепер, зрозуміло, я знову жуватиму. Я дуже люблю жуйку. Не можу без
неї жити. Жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти.
Тоді я приліплюю жуйку за вухо - щоб не загубити. Чесно вам зізнаюся, що
почувалася б нікудишньо, якби цілий день не жувала жуєчку. Це щира правда. Мама
каже, що панночкам таке не личить і що бридко дивитися, коли дівчачі щелепи
постійно плямкають, але я не згодна. І хто вона така, до речі, щоб критикувати?
Її щелепи, якщо хочете знати, теж плямкають не менше – вона цілими днями на
мене кричить.
- Цить, Віолето,- озвалася пані Бореґард з дального кутка кімнати, де вона
стояла на піаніно, щоб не затовкла юрба.
- Маман, не заводься! - гаркнула панна
Бореґард.- Вам, мабуть,- знову звернулася вона до репортер
. На ніч я її приліплюю до бильця ліжка, і зранку вона знову готова до жування ... може, спочатку твердувата, але трохи пожуєш - і вона м'якне. Коли я ще не почала жувати на світовий рекорд, то міняла жуйку раз на день. Найчастіше робила це в ліфті, вертаючись зі школи додому. Чому в ліфті? Бо мені
подобалося чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до
пальця того, хто заходив у ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалася моя
стара жуйка. Га-га! Іноді зчинявся такий вереск. Найбільше репетували жінки в
дорогих рукавичках. Ой, я така рада, що зможу відвідати фабрику містера Вонки.
Тим паче, що після цього він дасть мені жуйки на все життя. Класно! Ура!
- Мерзенне дівчисько,- скривилася бабуся Джозефіна».
Майк Тіві (англ. Mike Teavee) - хлопчик, який зранку до ночі переглядає
телепередачі, любитель гангстерських бойовиків.
«Дім родини Тіві,- почав читати пан Бакет,- коли туди прибув наш
кореспондент, теж був заповнений схвильованими гостями, однак щасливого
переможця, тобто Майка Тіві, уся ця ситуація, здається, страшенно дратувала.-
Ви що - подуріли? Не бачите, що я дивлюся телевізор? - сердито крикнув він.- Не
заважайте! Дев'ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором, не зводячи
очей з екрану, й дивився фільм, у якому одна зграя бандитів розстрілювала з
автоматів іншу.
Майк Тіві і сам був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими
пістолетами й автоматами. Раз у раз він підстрибував і - тра-та-та! - давав
довгі черги з котроїсь стрілячки.
- Тихо! - кричав він, коли хтось намагався його про щось запитати.- Я ж вам
казав не заважати! Цей серіал такий кайфовий! Просто клас! Я дивлюся його
щодня. Я всі серіали дивлюся щодня, навіть лажові - ті, де не стріляють. Але
бандитські - найкращі. Вони такі класні, ці бандюги! Особливо коли нашпиговують
один одного свинцем, або штрикають старими кинджалами, або лупляться кастетами!
5) Складання таблиці
Ім’я
Батьки
Пристрасть
Риси
характеру
Августус
Батьки заохочують
хлопця, який є дуже
жадібним і нічим не
цікавиться, окрім їжі.
Єдине, що його цікавить, – це їжа
Лінивий,
ненажерливий,неслухняний.
Віолетта
Батьки схвалюють
все, що робить їхня
дочка.
Постійно жує гумку.
Неслухняна, егоїстка.
Верука
Багаті батьки готові
задовольнити будь-яке бажання доньки.
Хоче все мати, закатує
істерики.
Заздрісна,вередлива,
невихована.
Майкл
Не займаються сином
Любить дивитися
телевізор
Агресивний, нерозвинений.
15 квітняДистанційна роботаТема уроку. Доброта і щирість - секрет перемоги Чарлі Бекета
Перевірте себе.1.Найбільша мрія Чарлі?
2.Хто першим знайшов золотий
квиток?
З.Який
рекорд встановила Віолетта Борегард?
4.Скільки дітей і дорослих відвідало фабрику Віллі Вонки?
5.Хто працював на цій
загадковій фабриці?
6.Чим закінчилася екскурсія фабрикою для Веруки Солт?
7.
З чого була зроблена
улюблена яхта Віллі Вонки?
8.
Які
незвичайні властивості мала нова жуйка Вонки?
9 Чим
був незвичайний ліфт, що пересувався шоколадною фабрикою?
10. Що отримав Чарлі у подарунок від містера Вонки?
11. Про що
кожного разу співали умпа-лумпи?
Запишіть у зошити:
Ч- чарівний,чудовий;
А- авторитетний,активний;
Р- радісний,родинний ;
Л-людяний,лагідний;
І- ініціативний.
Опрацюйте матеріал
«Щасливий квиток» Чарлі Бакета
«Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші і, коли наставав знаменний день, Чарлі з самісінького чудесного ранку дарували невеличку шоколадну плиточку. І щоразу він акуратно ховав цю плиточку в спеціальну дерев'яну коробочку і зберігав її, ніби вона була зі щирого золота. Кілька наступних днів не смів до неї навіть торкатися — тільки дивився. Коли ж урешті не витримував, то віддирав з куточка манюсінький шматочок паперової обгортки, щоб визирнув манюсінький шматочок шоколаду, а тоді відкушував звідти манюсіньку крихточку — аби тільки відчути цей чудесний солодкий смак, що поволі розтікався по язиці. На другий день відкушував ще одну крихточку, а тоді ще і ще. Отак Чарлі примудрявся розтягти десятицентову плиточку шоколаду більш як на місяць.»
«Двічі на день, ідучи до школи й повертаючись додому, малий Чарлі Бакет мусив проминати фабричну, браму. І щоразу він дуже-дуже сповільнював крок, задирав носа й на повні груди вдихав цей неповторний шоколадний запах, що огортав його звідусіль.
Ох, як же йому подобався цей запах! і як же він прагнув потрапити на фабрику й побачити, що ж там усередині».
«Усі старенькі мали за дев'яносто років... Вони любили цього хлопчика. Чарлі був їхньою єдиною в житті радістю і вони цілісінькими днями чекали його
вечірніх відвідин. Незрідка заходили й батьки Чарлі, ставали біля дверей і теж слухали розповіді стареньких. Отак щовечора на півгодини ця кімната сповнювалася щастям, а родина забувала про голод і холод.»
«Становище ставало нестерпним. Тепер на сніданок кожен отримував тільки по шматочку хліба, а на обід — половинку вареної картоплини.
Помалу в хатинці почали голодувати...
— Отака добра дитина, — додав дідусь Джордж. — Він вартий кращого.»
«Чарлі обережно видобув папірець з-під снігу. Він був мокрий і брудний, проте цілком нормальний. ЦІЛІСІНЬКИЙ долар!
Він міцно затис папірець тремтячими пальцями і не зводив з нього очей. У цю мить це означало єдине, одне-однісіньке. Це означало ІЖУ.»
«Аж ось почувся нервовий шепіт:
— Чарлі Бакет.
— Чарлі! — вигукнув містер Вонка. — Ну, ну, ну! То он ти який! Це ти знайшов квитка щойно вчора? Так, так. Я читав у ранкових газетах! Саме вчасно, любий хлопчику! Я такий радий! Такий за тебе щасливий! А це? Твій дідунь? Приємно познайомитись, добродію! Я захоплений! Зачарований! Радий-радісінький!»
«Старенький сидів на кормі, а малий Чарлі Бакет поруч з ним. Чарлі міцно тримав дідуня за стару кістляву руку. Він аж кипів від хвилювання. Усе побачене було таке чудернацьке — шоколадна річка, водоспад, велетенські смоктальні труби, цукрові галявини, умпа-лумпи, дивовижний рожевий човен і, насамперед, сам містер Віллі Вонка!
Раптом містер Вонка, що сидів навпроти Чарлі, понишпорив на дні човна, знайшов великого кухля, занурив у річку й зачерпнув шоколаду.
— Випий, — простяг він кухля Чарлі, — тобі піде на користь. Щоб не померти з голоду. Потім містер Вонка наповнив ще одного кухля й подав дідуневі Джо.
— Ви теж, — сказав він, — бо щось ви дуже схожі на скелета. Що таке? Останнім часом удома нічого було їсти?
— Та так, ненадто, — знітився дідунь Джо. Чарлі приклав кухля до вуст і, коли густий теплий шоколад потік у порожній живіт, усе його тіло аж затремтіло від задоволення, наповнюючись неймовірним щастям.
— Ну що, добре? — запитав містер Вонка.
— Ой, як чудово! — простогнав Чарлі.
— Смачнішого шоколаду не куштував ніколи! — заплямкав дідунь Джо.»
«— Та ж містере Вонко, — знизав плечима дідунь Джо, — залишився тільки Чарлі.»
«Чарлі подумав, що зараз станеться щось шалене. Але не злякався. Він навіть не нервував. Просто був страшенно схвильований. Дідунь Джо теж. Старенький стежив за кожним рухом містера Вонки, а обличчя його сяяло від радості.»
Домашнє завдання. Придумайте власний рецепт смаколика, якому позаздрив би Віллі Вонка та опишіть хід його приготування.
20 квітня
Тема уроку. Позакласне читання. Джеремі Стронг "Гармидер у школі"
Джеремі Стронг – яскравий представник сучасної англійської літератури, зокрема він добре відомий як автор численних книжок для дітей та юнацтва. Його творам властивий своєрідний легкий стиль, лагідний гумор, зрозумілі та смішні для дітей ситуації, у які потрапляють його персонажі, та цікаві небувалі сюжети. До цього треба додати добре серце, учительську любов до дітей, активну організацію та участь у багатьох літературних подіях для молодих читачів та письменників, і ми отримаємо одного з найулюбленіших дитячих письменників Великобританії. А до того, як стати дитячим письменником, Джеремі Стронг працював пекарем, потім учителем (17-річний досвід роботи в школі).
Запишіть у зошити.
Композиція твору
Експозиція – хвороба вчителя 3 класу містера Дейвіда.
Зав'язка – прибуття міс Гармидер на заміну.
Розвиток дії – уроки у 3 класі. Реакція директора школи та дітей на вчительку.
Кульмінація – урок плавання у басейні.
Розв'язка – визнання як інспектором, так і директором початкової школи ролі міс Гармидер у створенні нового обличчя Далендонської школи.
Сонет «Супер педагог XXI століття»
Якщо Гармидер прийде в вашу школу,
То переверне з ніг на голову усе.
Помітить атмосферу нездорову,
У човнику чи в ванні припливе.
Вона, мов чайка, дасть всім дітям крила,
На вертопеді сміливо злетить
І на своїй старій швидкій машині
Ракетою без боязні примчить.
Це – супержінка, вчителька і геній,
Народжений від Бога педагог,
Завжди смішна й така безпосередня,
Що руки опускає демагог.
О, міс Гармидер справжня й незабутня.
За нею – Школа Радості й Майбутнє!
1.Найбільша мрія Чарлі?
2.Хто першим знайшов золотий квиток?
З.Який рекорд встановила Віолетта Борегард?
4.Скільки дітей і дорослих відвідало фабрику Віллі Вонки?
5.Хто працював на цій загадковій фабриці?
6.Чим закінчилася екскурсія фабрикою для Веруки Солт?
7. З чого була зроблена улюблена яхта Віллі Вонки?
8. Які незвичайні властивості мала нова жуйка Вонки?
9 Чим був незвичайний ліфт, що пересувався шоколадною фабрикою?
10. Що отримав Чарлі у подарунок від містера Вонки?
11. Про що кожного разу співали умпа-лумпи?
Запишіть у зошити:
Ч- чарівний,чудовий;
А- авторитетний,активний;
Р- радісний,родинний ;
Л-людяний,лагідний;
І- ініціативний.
Опрацюйте матеріал
«Щасливий квиток» Чарлі Бакета
«Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші і, коли наставав знаменний день, Чарлі з самісінького чудесного ранку дарували невеличку шоколадну плиточку. І щоразу він акуратно ховав цю плиточку в спеціальну дерев'яну коробочку і зберігав її, ніби вона була зі щирого золота. Кілька наступних днів не смів до неї навіть торкатися — тільки дивився. Коли ж урешті не витримував, то віддирав з куточка манюсінький шматочок паперової обгортки, щоб визирнув манюсінький шматочок шоколаду, а тоді відкушував звідти манюсіньку крихточку — аби тільки відчути цей чудесний солодкий смак, що поволі розтікався по язиці. На другий день відкушував ще одну крихточку, а тоді ще і ще. Отак Чарлі примудрявся розтягти десятицентову плиточку шоколаду більш як на місяць.»
«Двічі на день, ідучи до школи й повертаючись додому, малий Чарлі Бакет мусив проминати фабричну, браму. І щоразу він дуже-дуже сповільнював крок, задирав носа й на повні груди вдихав цей неповторний шоколадний запах, що огортав його звідусіль.
Ох, як же йому подобався цей запах! і як же він прагнув потрапити на фабрику й побачити, що ж там усередині».
«Усі старенькі мали за дев'яносто років... Вони любили цього хлопчика. Чарлі був їхньою єдиною в житті радістю і вони цілісінькими днями чекали його
вечірніх відвідин. Незрідка заходили й батьки Чарлі, ставали біля дверей і теж слухали розповіді стареньких. Отак щовечора на півгодини ця кімната сповнювалася щастям, а родина забувала про голод і холод.»
«Становище ставало нестерпним. Тепер на сніданок кожен отримував тільки по шматочку хліба, а на обід — половинку вареної картоплини.
Помалу в хатинці почали голодувати...
— Отака добра дитина, — додав дідусь Джордж. — Він вартий кращого.»
«Чарлі обережно видобув папірець з-під снігу. Він був мокрий і брудний, проте цілком нормальний. ЦІЛІСІНЬКИЙ долар!
Він міцно затис папірець тремтячими пальцями і не зводив з нього очей. У цю мить це означало єдине, одне-однісіньке. Це означало ІЖУ.»
«Аж ось почувся нервовий шепіт:
— Чарлі Бакет.
— Чарлі! — вигукнув містер Вонка. — Ну, ну, ну! То он ти який! Це ти знайшов квитка щойно вчора? Так, так. Я читав у ранкових газетах! Саме вчасно, любий хлопчику! Я такий радий! Такий за тебе щасливий! А це? Твій дідунь? Приємно познайомитись, добродію! Я захоплений! Зачарований! Радий-радісінький!»
«Старенький сидів на кормі, а малий Чарлі Бакет поруч з ним. Чарлі міцно тримав дідуня за стару кістляву руку. Він аж кипів від хвилювання. Усе побачене було таке чудернацьке — шоколадна річка, водоспад, велетенські смоктальні труби, цукрові галявини, умпа-лумпи, дивовижний рожевий човен і, насамперед, сам містер Віллі Вонка!
Раптом містер Вонка, що сидів навпроти Чарлі, понишпорив на дні човна, знайшов великого кухля, занурив у річку й зачерпнув шоколаду.
— Випий, — простяг він кухля Чарлі, — тобі піде на користь. Щоб не померти з голоду. Потім містер Вонка наповнив ще одного кухля й подав дідуневі Джо.
— Ви теж, — сказав він, — бо щось ви дуже схожі на скелета. Що таке? Останнім часом удома нічого було їсти?
— Та так, ненадто, — знітився дідунь Джо. Чарлі приклав кухля до вуст і, коли густий теплий шоколад потік у порожній живіт, усе його тіло аж затремтіло від задоволення, наповнюючись неймовірним щастям.
— Ну що, добре? — запитав містер Вонка.
— Ой, як чудово! — простогнав Чарлі.
— Смачнішого шоколаду не куштував ніколи! — заплямкав дідунь Джо.»
«— Та ж містере Вонко, — знизав плечима дідунь Джо, — залишився тільки Чарлі.»
«Чарлі подумав, що зараз станеться щось шалене. Але не злякався. Він навіть не нервував. Просто був страшенно схвильований. Дідунь Джо теж. Старенький стежив за кожним рухом містера Вонки, а обличчя його сяяло від радості.»
Прочитати книгу можна ТУТ
27, 29 квітня
30 березня
Завдання 1.
Складіть пазл і запишіть у зошити тему уроку
Завдання 2.
Опрацюйте біографію Марини Цвєтаєвої за підручником.
Завдання 3.Перегляньте презентацію. Дайте усно відповіді на поставлені запитання.
Завдання 4.
Запишіть у зошити.
Жанр. Ліричний вірш
Тема. Про улюблені книги, які супроводжують дитинство ліричної героїні
Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою. Потрібно цінувати золоту добу дитинства
Завдання 5.
Прослухайте вірш мовою оригіналу
Завдання 6
Запишіть у зошити визначення поняття "ліричний герой". Створіть гроно "лірична героїня", використавши матеріал картки
Завдання 7.
Перевірте себе
Домашнє завдання. Повторити тему "Сила творчої уяви
01 квітня Контрольна робота за темою "Сила творчої уяви" 17 березня
Завдання 1. Складіть пазл і запишіть у зошити тему уроку.
Завдання 2. Розгадайте ребуси, відповіді запишіть у робочі зошити
Перевіримо, як ви засвоїли твір Л. Керролла "Аліса в Країні Див"
Немає коментарів:
Дописати коментар