10 клас

12 лютого 

Дистанційна робота

Тема. Еволюція Доріана Грея

19 січня

Дистанційна робота

Тема Біблійні мотиви в романі Ф.М. Достоєвського "Злочин і кара". Поліфонізм твору

Опрацюйте матеріал

- Хто отримав кару, хто переступив закон не тільки юридичний, а й християнський?

У контексті «Вічне» - 10 заповідей Божих:

- Які ж заповіді порушують герої роману?

1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене. (Теорія Раскольникова антихристиянська і руйнівна. Людина,яка сповідує подібні ідеї, які б докази та аргументи вона не використовувала, ставить себе, приписуючи якості зверх людини своїй особистості, вище Бога. Бог відходить на другий план і навіть щезає. І Богом стає вона сама)

«Горда і марнославна людина із самої себе робить ідола»

- Як ця думка стосується образу Раскольникова? (Аналіз притчі «Про митаря та фарисея»)

До храму ввійшли помолитись два чоловіки. Один був фарисеєм, а другий митарем. Фарисей, ставши посередині храму, поближче до вівтаря, молився так: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди неправедні, як оцей митар, наприклад. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!” А митар здалеку стояв і навіть не смів звести очей до неба, тільки бив себе в груди: „Боже, будь милостивий до мене, грішного!”... Фарисей повернувся до дому свого більш неправдивий, ніж митар, бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Див. Луки 18:10-14).

Хто такі фарисеї і що таке фарисейство?

Фарисеї у давній ізраїльській державі були не священиками, а мирянами. Вони зберігали Мойсеїв Закон і суворо дотримувались його. Серед них було багато добрих учителів Божої науки, які користувалися авторитетом серед народу. Фарисеї вірили у воскресіння, але не пов’язували його з приходом Ісуса. Водночас вони перебільшували роль церковних правил і не вірили в те, що головнішим за них є любов до Бога і до ближнього. Коли Ісус проголосив ці істини, фарисеї почали переслідувати і цькувати Його, боячись втрати свою духовну владу над євреями.

Фарисеєві з Ісусової притчі, здається, що він найкращий для Бога, тому що поститься набагато частіше, ніж того велить Божий Закон і не шкодує для Господа своїх грошей. Та коли придивитися уважно, то неважко помітити гріховність фарисея: він фактично відкупляється своїми грішми від Усевишнього, згорда розглядається по церкві замість того, щоб зосередитися на спілкуванні з Богом, а головне, не любить ближніх, засуджує їх, чваниться власними заслугами.

Митарі в Іудеї були збирачами податків. Їх серед євреїв ніхто не любив, вони вважалися безбожними, жорстокими здирниками. Так воно здебільшого й було насправді. Але персонаж притчі про митаря й фарисея не такий. Він усвідомив свій гріх. Він не тільки не схожий на інших митарів, але й на фарисея. Він стоїть здалеку, не сміє навіть голови підвести, настільки тяжкими видаються йому власні гріхи. Митар розуміє, що коли змінить своє життя, в якому вже розкаюється, то фінансово потерпить, можливо, й крах, йому важко віддати всі гроші, забрані нечесним способом від інших, але не бачить іншого способу для порятунку і тільки б’є себе у груди, виявляючи тим самим знак найглибшого жалю, і просить Бога про милосердя, яке полягає не тільки у Господньому прощенні, але й у допомозі стати на праведний шлях.

* Подумайте:

- Які поради можна дати Раскольникову, посилаючись на почуту притчу?

- Кого – митаря чи фарисея - більше нагадує головний герой?

- «Горда і марнославна людина із самої себе робить ідола» Як ця думка стосується образу Раскольникова?

- Як вилікуватися від гордині?

Існують єдині «ліки» від гордині і самолюбства – смирення і скромність. Смиренна людина – це та, яка:

§  довіряє Богові, більше за все бажає виконати Його волю; за все дякує, радіє навіть у скруті;

§  переживає за свої гріхи, намагається не образити Бога хоча б найменшим із них, ніколи не забуває молитися про те, щоб звільнитися від гріха;

§  не пишається нічим добрим, що в ній є чи що вона робить, бо знає, що все це – лише милість Божа, дар Божий, а не її заслуги; не старається, щоб її хвалили;

§  не відповідає злом за зло; нікого не судить, до себе ставиться вимогливо, до інших – поблажливо;

§  нікого не ображає, не дратує, не засмучує; і сама не ображається, не дратується, не засмучується;

§  у кожній людині шанує образ Божий, любить і друзів, і ворогів; вважає всіх кращими, достойнішими за себе, але не забуває і про власну гідність; служить людям, як Самому Христу;

§  не боїться нікого й нічого, але усвідомлює свою моральну відповідальність перед Богом.

 

§  Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.

§  Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.

§  Пам'ятай день суботній, щоб святити Його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — для Господа Бога твого.

§  Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

§  Не вбивай. (Раскольников убив)

§  Не перелюбу. (Свидригайлов аморальний)

§  Не кради. (Мармеладов крав у Соні і Катерини Іванівни гроші й пропивав їх)

§  Не свідчи неправдиво проти ближнього твого. (Лужин принизив Соню, Раскольников не говорить правди, коли чує, що Миколка вбив лихварку)

§  Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого. (Раскольников забажав те, що належало не йому)

Десять заповідей Закону розміщені були на двох скрижалях, бо в них містяться два види любові: любов до Бога і любов до ближнього.

* Поняття «Кара за гріх» у контексті «Вічне»

З глибокої давнини і донині люди замислювались над питанням: «Де взялося зло у світі? Звідки злість, ворожнеча, ненависть, злодійство, грабежі, вбивства, різні нещастя, суспільні непорозуміння? Кари за гріх є різні: хвороби, голод, внутрішнє невдоволення. Але найбільшою карою є те що душа потрапляє до пекла. Очевидно, Сократ – перший, хто досліджував совість. Він вважав: джерело моральних суджень є її самопізнання. Арістотель зазначив, що совість – це правдивий суд доброї людини»

Понад 2 тис. років після Аристотеля Кант розмірковує про совість – це «правдивий суд доброї людини» Сучасний латвійський філософ Август Мілтс пов'язує поняття «совість» із моральним обов’язком особистості: «Чим складніший внутрішній світ особистості, чим багатоманітніші відносини людини з навколишнім світом, тим сильніша потреба врівноважити свій духовний світ. І людина починає сама вершити над собою суд, віддавати собі похвалу, оцінювати вчинки, давати поради, наводити порядок у внутрішньому «господарстві», виховувати себе. І вона переконується, що там, усередині є якась могутня і таємнича сила, що є сама собі законом, є совість.

Совість(сумління) здатність здійснювати моральний самоконтроль, вимагати від себе їх виконання і здійснювати оцінку своїх вчинків. Совість – феномен емоційний, вона виявляє себе через глибокі переживання, самодокори. Виступає вона в якомусь розумінні як надрозумна. Коли людина відступає від велінь совісті, вона говорить собі : «я не могла», «я не встигала», тобто, шукає раціональні практичні аргументи, які обґрунтовують власну недосконалість. Совість ігнорує аргументи. Совість - це самозвіт за виконання певних моральних обов’язків. Совість - світильник у духовно-моральному житті людини. Завдяки їй людина розрізняє добро і зло. Совість має у моральному житті таке саме значення, як око для тіла. Іван Огієнко: « Значення совісті загальнолюдське: державне, особисте, родинне. На совісті світ стоїть». За теорією Зигмунда Фрейда совість є «ідеальним Я», яке протистоїть «Я реальному». Муки совісті свідчать про поразку ідеалу, а спокійна совість і відповідне моральне вдоволення – про перемогу ідеалу.

Совість перебуває у зв’язку із страхом, соромом, виною, каяттям.

- Яке слово проходить лейтмотивом? (Совість)

Достоєвський вважав, що людина ─ це 20% розуму та 80% душа. Жити за велінням душі ─ основна ідея творчості Достоєвського. Не можна вступати в конфлікт із самим собою, переступати межу моралі, переступати через Бога.

Чому Раскольников деградував? ( Втратив віру)

Хто воскрешає совість Раскольникова? (Соня і її віра: «Їх воскресила любов, серце одного містило безкінечні джерела життя для серця іншого»)

Демонстрація кадрів фільму «Злочин і кара»(2007р., режисер Д.Свєтозаров), (сцени розмови Соні з Раскольниковим)

Автор дає змогу своєму героєві очиститися через віру. Мотив молитви у романі звучить дуже часто. Молитва – невід'ємна складова християнина стає складовою роману наряду з такими образами і символами як хрест і Євангеліє.

Соня дає Раскольникову Євангеліє, яке належало Лизаветі. Читає його. І він відроджується до життя. Хрест Лизавети Раскольников спочатку не приймає, бо поки що не готовий, але потім бере. І знову це пов’язано з духовним очищенням, відродженням від смерті до життя. Присутність ремінісценції (тобто, згадка….) із Біблії про Лазара, притча, яку Соня читає Раскольникову на 4-й день після злочину. При цьому Лазар воскрес саме на четвертий день. І Раскольников ці чотири дні духовно мертвий, і по суті, лежить у домовині, (його житло порівнюється з комірчиною, а Соня прийшла, щоб врятувати).
Соня намагається запевнити Раскольникова у тому, що жити без Бога не можна. Вона читає Раскольникову притчу про воскресіння Лазаря.

Притча про Лазаря є найсокровенніша таємниця, що пов'язує Раскольникова і Соню. Адже Раскольников мислить себе загинувшим і невоскресшим Лазарем, адже його духовна смерть «Я себе убив, а не стару» настала в момент вбивства.
Читання притчі про воскресіння Лазара повинно стати провісником воскресіння Раскольникова. Лазар, обгорнутий тлінню воскрес всупереч очевидному, …всупереч очевидному і всепереможній логіці повинен воскреснути і Раскольников. Принаймні так це представляє Соня «І він, він – теж засліплений і невіруючий,- він увіриться .Так!Так! Зараз, тепер»,- мріяла вона. Сам він на роздоріжжі. Його воскресає Соня і Раскольников прямує до воскресіння, який вказала йому Соня.

Теорія літератури (запишіть скорочено)

Поліфонізм - розмаїття проблематики та художніх прийомів, що у літературі гармонійно співіснують в одному творі. У літературному тексті поліфонічність - це, насамперед, незалежність художніх світів, що розкривають свідомість героїв, роботу їх думки, шукань розуму і серця, які можна порівняти, на наш погляд, з броунівським рухом молекул, що хаотично рухаються в певному просторі і зберігають свою внутрішню форму, незважаючи на постійні зіткнення з іншими молекулами. Так і герої Достоєвського, контактуючи один з одним, зберігають свою внутрішню суть, залишаються незалежними. Достоєвського понад усе цікавить взаємодія свідомості у сфері. Це діалог ідей, свідомостей, життєвих позицій, втілений у художній системі образів роману та авторській позиції

Виконайте тестові завдання

12 січня

Тема уроку. Система образів роману Ф.М. Достоєвського "Злочин і кара"

Завдання. 
1. Випишіть із "хмаринки слів" імена героїв роману та доберіть із слів для довідок слово-асоціацію до кожного персонажа. Запишіть парами в зошити
Слова для довідок: закон, чесність, безвихідь, бунт, приреченість, віра, гроші, порок, материнська любов, самопожертва, жадібність.

Поясніть значення форми "хмаринки".

2. Знайти героя роману за однією ознакою. Записати у стовпчик  відповіді – імена героїв роману.

1.     САМОГУБЕЦЬ - ...

2.     ГУВЕРНАНТКА - ...

3.     ЛИХВАРКА  - ...

4.     ПОВІЯ - ...

5.     СЛІДЧИЙ - ...

6.     П‘ЯНИЦЯ - ...

7.     ПЕРЕКЛАДАЧ  - ...

8.            КОЛИШНІЙ СТУДЕНТ - ...

3.  визначити героя за цитатою з роману. Записати імена та прізвища в стовпчик.

1.  «Одягнений він був у старий, зовсім зношений чорний фрак з обірваними ґудзиками. Один тільки ще якось тримався, на нього він і застібався, певно все ще стараючись дотримуватись вимог пристойності».

2. «Це був надзвичайно веселий і компанійський хлопець, добрий до простоти. Проте за цією простотою ховались і глибина, і гідність… Був він розумний, хоч і справді часом дуже простуватий». 

3. «Возлюби, перше за все, одного себе, бо все на світі на особистому інтересі основане» «…вигідніше брати дружину з убогості, щоб потім над нею володарювати». 

4. «У розпусті є щось постійне, основане на природі…»; «…я нічиєю думкою особливо не цікавлюсь…»; «Ми одного поля ягоди!» 

5. «Мав він років тридцять п´ять, на зріст був трохи нижчий від середнього, огрядний і навіть з черевцем, бритий, без вусів і без бакенбардів, з коротко стриженим волоссям на великій круглій голові, якось особливо випуклій на потилиці.» 

6. «Це була крихітна, суха старенька, років шістдесяти, з гострими і злими очицями, з маленьким гострим носом і простоволоса. Біляві, мало посивілі волосся її було жирно змащені маслом»..

7. «Ти, звичайно, знаєш, яка вона розумна і з яким твердим характером. Вона багато може стерпіти і навіть в крайньому разі знайти в собі стільки самовладання, щоб не втратити своєї твердості». 

8. «Майже весь час, поки читав він, обличчя його було мокре від сліз, але коли він закінчив, воно було бліде, скривлене судорогою, і тяжка, жовчна, зла усмішка зміїлася на його губах. Він припав головою до своєї благенької і заяложеної подушки і думав, довго думав». 

9. «Це була висока, незграбна, тиха й покірлива дівка, мало не ідіотка, тридцяти п´яти років, що перебувала в повному рабстві у сестри своєї, працювала на неї день і ніч, тремтіла перед нею і зносила від неї навіть побої». 

10. «Прийшла, і просто на стіл тридцять карбованців мовчки поклала. І словечка при цьому не мовила, а взяла тільки нашу велику зелену хустку, накрила нею зовсім голову і лягла на ліжко, обличчям до стіни, тільки плічка та тіло все здригаються...»

4. 

Домашнє завдання.

Підготуйте зв’язну розповідь про причини і мотиви злочину Раскольникова за даним кроссенсом

15 січня

Дистанційна робота

Тема. "Теорія" Раскольникова, її сутність і проблемність

Літературний диктант

1. Дія роману відбувається в місті ...

2. Прізвище, ім. та по батькові головного героя ...

3. Разом з лихваркою герой вбиває ...

4. Він ховає вкрадене під ...

5. Стоячи за дверима квартири, де робили ремонт, злочинець загубив ...

6. Слідчого, який займався справою про вбивство, звали ...

7. Миколка – це один з ... робітників, що робили ....

8. На зізнання в скоєному злочині героя наштовхнула ...

9.  Каяття героя відбувається в ... (частина твору).

10. В сім’ї Мармеладових, окрім Соні, було ... дітей.

11. Дуня Раскольникова виходить заміж за ...

12. Стаття, яку написав герой, називається ...

Прочитайте монолог Раскольникова. 

Монолог Раскольникова:

У злиденному Петербурзькому районі, у комірчині, визріває у мене, колишнього студента юридичного факультету Родіона Раскольникова, фантастично жорстокий та безглуздий задум - здійснити вбивство і зробити таким чином благо для всього людства. Спочатку це була «мрія», яка поступово набувала все конкретнішої форми і спричиняла в моїй свідомості жорстоку боротьбу із самим собою. Я відчував у душі «сили неймовірні», але ж куди їх подіти? Як використати? Методично і холоднокровно я готуюся до вбивства старої лихварки, обмірковую деталі, знищую докази. Я йду здійснювати «пробу». Але раптом мене обіймає жах, відраза до самого себе: «Невже ж це може бути?» Після листа матері, після розповіді Мармеладова про долю доньки Соні я розгніваний і нестямний. Я іду на вбивство (спокута всіх страждань людських…але чужою кров'ю). Ніколи не міг уявити, що це завдасть мені таких жорстоких мук. Всі десять днів після вбивства триває відчайдушна боротьба з власною совістю, я намагаюся знайти відповідь на питання, що виросло у понівеченій свідомості до неймовірних розмірів: бути чи не бути мені людиною?

Коли я йшов на вбивство, хотів не теорію перевірити, а самого себе: чи маю право вбивати. І вийшло так, що не маю права, бо великих душевних мук завдають мені питання «людини та громадянина». Забув я і про те, що той, хто порушив закон людський, «приречений носити в душі страшний тягар самотності»

Запишіть у зошити запитання і відповіді:

- Що вбило у Раскольникову людське?

§  ідея зверхлюдини, яка вільна від моральних законів;

§  віра «у можливість по совісті дозволити злодійство»;

§  бажання робити добро за допомогою зла;

§  стремління до особистої необмеженої влади.

Створіть власну схему за малюнком

Опрацюйте матеріал і створіть в зошитах таблицю:

Він вірив, що може стати «володарем», «добрим тираном» і «ощасливити натовп». Він не виняток. Сучасний психолог М.Литвак говорив, що на одній із своїх лекцій він запитав слухачів, хто із них любить владу. Жоден із присутніх не відповів ствердно. Але коли він запитав їх, хто хоче стати гіпнотизером, то підняли руки майже всі. Отже, ніхто не зізнається навіть собі, що любить владу. Але, можливо, нічого страшного у бажанні керувати іншими людьми немає, тим паче, якщо людина, як правило, діє, виходячи з благородних намірів? Але біда Раскольникова не в тому, що він хотів належати до «сильних світу цього», а в антигуманності його теорії. А якщо спроектувати його теорію на тих, хто його оточує? Хто підлягає класифікації його теорії? Хто «звичайні» і «незвичайні» люди», якщо брати до уваги поняття «право маю», і хто в якійсь мірі владарює над іншим, то це… Теорія Раскольникова

Теорія Раскольникова

«Звичайні люди»	«Незвичайні люди»
Разуміхін : живе, знайшовши своє місце у теперішньому, не прагне переступити закон; вибір прізвища свідчить про вибір самого автора	Лужин – хижак нового часу, часу капіталізму, не зупиниться ні перед чим на шляху до багатства і влади. Гроші-його бог, моралі для нього не існує. Він тримає у руках соціально-економічні процеси сьогоднішнього і завтрашнього дня (із провінції переносить свої справи у столицю)
Соня Мармеладова Сестра Раскольникова Дуня Мати Раскольникова Пульхерія Олександрівна Катерина Іванівна Лизавета живуть реальним життям, часто приносячи себе у жертву заради інших Мармеладов – не просто належить до розряду «звичайних людей», а й втрачає людську подобу, деградує, ламається від труднощів життя Порфирій Петрович стоїть на сторожі не тільки юридичного закону сучасності, але й намагається розібратися у людській природі і допомогти збереженню законів соціальних і моральних	Альона Іванівна - хижак «вчорашнього дня», все життя як павук ссала з інших кров, совість її не мучила, такий собі образ «російського Гобсека»
	Свидригайлов – аморальний злочинець, грає життям і людьми заради своєї втіхи, все життя проводить у гонитві за насолодами.

Висновок: теорія Раскольникова – антигуманна.

Для допитливих.

Вчинок Родіона Раскольникова передусім слід оцінювати з позицій християнської моралі, гуманних ідей, найвищої людської вартості – життя, дарованого Богом. Які мотиви злочину Раскольникова з погляду теорії макіавеллізму, суть якої є думка: «Мета виправдовує засоби».

Ніколо Макіавеллі (1469 – 1527) – італійський громадський діяч, політик, письменник, історик. Він вважав, що республіка – найкраща форма державного правління. Стверджував, що задля об'єднання Італії в республіку, яка в той час була розділена на окремі провінції, підходять будь-які засоби :

підкуп, терор, примус, шантаж, тобто, «Мета виправдовує засоби». Теорію макіавеллізму по-своєму розуміли наступні покоління людства, й часто на цьому грунті виникали жорстокі тоталітарні режими. Однак навіть у самому першоджерелі така ідея хибна. Якщо мета приваблива (побудова держави), то спосіб її здійснення, який допускає людські жертви, не можна виправдати.

Загалом мета Раскольникова благородна – в перспективі бути корисним «приниженим і знедоленим». Та шлях до її здійснення пролягає через злочин. «Вбити, щоб перевірити себе», вбити, щоб загарбати гроші, завершити завдяки їм навчання в університеті, вбити, аби «возвеличитися», «піднестися над іншими», а тоді вже творити добро. Герой обрав для здійснення своєї мети хибний шлях, тому, зрештою, і не досягнув її, зупинився на півдорозі. Вбив і відчув тягар на душі. Отже, як і в твердженні Н. Макіавеллі, так і в меті Раскольникова закладена благородна ідея та допускається «неблагородний» спосіб її реалізації. А відтак – він приречений на невдачу.

Запишіть у зошити.

Еволюція образу Раскольникова

1.       «Геній, що спроможний сказати нове слово світу. (А знаряддя вбивства обирає – сокиру).

2.       Сильні обрані, їм дозволено все.

3.       Реформування життя – із вбивства до вищого блага.

4.       Совість.

5.       Моральні страждання (хоче заховатись у самоті, вдатися до самогубства чи публічної сповіді).

6.       Відчай.

7.       Самотність.

8.       Повернення до християнських цінностей через любов до ближнього, довіру власної долі коханій людині, сповідування Христа.

9.       Відродження.

 13, 16  квітня .
Тема уроку. Паоло Коельо - відомий бразильський письменник. Пошуки сенсу буття в романі "Алхімік". Система образів роману

Прочитати роман можна ТУТ


Завдання 1.
Опрацюйте матеріал.

Чи пам’ятаєте ви міф про Нарциса – прекрасного юнака, який з ранку до вечора просиджував над озером, милуючись своїм відображенням? Що ж сталося з Нарцисом? (Він помер, а на місці його загибелі виросла квітка з ніжно-білими пелюстками, яку назвали   нарцисом)

Оскар Уайльд по-своєму трактував закінчення цієї легенди. Ось послухайте:

«…лісові німфи Ореади, з’явившися там після смерті Нарциса, побачили, що озеро прісної води стало озером солоних сліз.

— Чому ти плачеш? — запитали Ореади.

— Я плачу за Нарцисом, — відповіло озеро.

— Нічого дивного, — сказали німфи, — ми також бігали за ним у лісі, але лиш ти могло зблизька бачити його красу.

— А що... хіба Нарцис був гарний? — запитало озеро.

— Кому ж про це знати, як не тобі? — здивувались Ореади. — Таж саме біля тебе він щодня ставав навколішки і тішився собою!

Озеро на якийсь час замовкло. Врешті-решт воно сказало:

— Я плачу за Нарцисом, хоча ніколи й не зауважило, що Нарцис був гарний. Я плачу, бо щоразу, коли він схилявся наді мною, в його очах я бачило віддзеркалення моєї краси.»

Цією чудовою історією розпочинається роман  відомого бразильського письменника Пауло Коельо «Алхімік». Роман, тираж якого перевищує 10 млн. екземплярів. Роман, який називають дивовижним прикладом безмежної витонченості філософської думки.

Ця книга привертає увагу читачів перш за все тим, що в ній письменник піднімає вічні моральні проблеми, його герої намагаються перетворити мрію в життя, знайти своє призначення на Землі.

Все життя своє Нарцис та озеро витратили на самолюбування. Ніщо в житті їх більше не приваблювало і не цікавило. Отже, вони прожили життя дарма,  безцільно.

А в чому ж сенс життя?

Сьогодні  ми спробуємо дати відповідь на це питання, і допоможе нам у цьому роман «Алхімік»

Коротко ознайомимось із біографією письменника

Пауло Коельо народився 24 серпня 1947 року у Ріо-де-Жанейро у сім’ї інженера Педру Коельо. Хлопчик з дитинства мріяв стати письменником. Бажання стати письменником не знайшло розуміння в сім’ї, тому Пауло стає студентом  юридичного факультету  університету в Ріо-де-Жанейро. Та згодом покидає навчання і хоче присвятити себе літературі, театру і журналістиці.  Але в 60-ті роки у Бразилії мистецтво було заборонене військовою диктатурою. Намагаючись захистити сина від переслідувань влади, батьки відправили його до психіатричної лікарні, де йому встановили діагноз «шизофренія» і лікували електрошоком.  Не витримавши курсу лікування, Пауло втікає з клініки, тривалий час поневіряється по країні і врешті-решт повертається додому. Після лікарні він стає хіпі... Читає все, що попадає під руки. Виписує журнал «2001», в якому  обговорюються проблеми духовності, Апокаліпсис. Пише тексти пісень, стає водночас багатим і знаменитим. Але він продовжує шукати себе: працює журналістом, пробує себе в режисурі і драматургії. Починає писати пісні, які швидко здобувають популярність. Теми його віршів привернули увагу влади. Його звинувачують  в антидержавній діяльності і тричі заарештовують. Допити,  тортури – все пережив  Пауло. Вийти з в’язниці, як це не дивно,  допомогло минуле: Пауло визнали психічно ненормальним і випустили на волю. Вийшовши із в’язниці, він перестає писати і пробує себе в СBS Records. Але в один прекрасний день його звільняють без пояснень. І тоді він починає подорожувати. Випадково в Амстердамі він потрапляє в католицький орден, де починає розуміти мову знаків і передбачень, що зустрічаються на шляху. Відповідно до ритуалу, орден направляє його в паломницьку подорож до Сантьяго де Компостела. Пройшовши 80 км по легендарній стежині паломників, Коельо описав цю подорож у своїй першій книзі «Паломництво» (1967 р.). Згодом була написана друга – «Алхімік», що принесла автору світову славу.

Зараз Пауло Коельо живе разом зі своєю четвертою дружиною Кристиною в Ріо-де-Жанейро в Бразилії та в Тарбі у Франції.

Завдання 2.

Повторіть біографію письменника , розгадавши кроссенс. Відповіді на кроссенс надсилайте у приватні повідомлення на Viber. 

Зразок. 1. Бразилія. Письменник бразильський. 2. Інженер. Народився в сім’ї інженера. ......

Сьогодні Пауло Коельо – добре відомий і популярний  більш, ніж у 150 країнах; його твори перекладені 60 мовами світу; його найвідоміша книга «Алхімік» вийшла загальним тиражем більш ніж 40 млн. примірників. «Алхімік» – це мовби сучасний «Маленький принц». Глибока і проста книжка», - писав Милорад Павич.

-         Який це твір за жанром? (Це роман-парабола)

Запис в зошитах 

Парабола – невелика розповідь алегоричного характеру, що має повчальний зміст і особливу форму розповіді, яка рухається по кривій (параболі): розповідь розпочинається з абстрактних предметів, поступово наближається до головної теми, а тоді знову повертається до початку.

-         Які риси постмодернізму ви помітили в «Алхіміку»? (Інтертекстуальність, позачасовість,  алегоричність, метафоричність, парадоксальність образу алхіміка)

Аналіз роману «Алхімік». (ОПРАЦЮЙТЕ!)

-         Про що ж цей роман? (Про долю, про пошук і знаходження істини, про дружбу, про кохання, про багатство, про щастя…)

-         Хто такий Сантьяго ( Сантьяго- молодий іспанець, до 16 років отримував освіту в духовній семінарії, де вивчав латинь, іспанську мову та богослов’я. Одного разу, набравшись сміливості, сказав батькам, що не хоче бути священиком, а хоче подорожувати. На батьківські гроші він купив отару овець – і ось уже кілька років мандрує з вівцями з місця на місце у пошуках води і корму.)

-         Чи задоволений він життям? (Так, йому подобається таке життя. Він знайшов багато друзів, навчився розпізнавати на землі і на небі прикмети того, що чекає попереду. Всьому цьому його навчили вівці.)

-         Що ж порушило його спокій? (Йому двічі наснився один і той самий сон, і циганка сказала йому, що він повинен дійти до пірамід і знайти там скарби.)

-         Чи готовий юнак відправитись на пошук скарбів? (Звичайно, ні. Він не знає , як дістатися до пірамід, і у нього немає грошей)

(слайд 7)

-         Чому на життєвому шляху Сантьяго з’являється Мельхіседек? Хто він? (Мельхіседек – король Салему. Він з’являється в той момент, коли Сантьяго готовий відступити, відмовитись від пошуку скарбів, зрадити своїй Легенді)

-         Як Мельхіседеку вдається переконати Сантьяго? (Мельхіседек розказує юнакові про людей, які не пішли своїм шляхом, зрадили своїй Легенді. Король переконує Сантьяго в тому, що такий шанс випадає тільки раз у житті. Якщо людина по-справжньому чогось бажає, то це обов’язково збудеться, тому що у цьому допомагатиме весь Всесвіт)

— Я — король Салему, — повторив старий.

— Чого б то королю розмовляти з пастухом? — запитав спантеличений юнак.

— Є на те різні причини. Та головне, що ти почав здійснювати Особисту Леґенду.

Хлопчина нічого не чув про Особисті Леґенди.

— Це те, чого ти прагнеш досягти. Кожен знає свою Леґенду ще змалечку. Це та пора, коли ми все розуміємо і все можемо. Ми ще не боїмося мріяти й жадати того, чого нам хочеться від життя. Але минає час, і таємнича сила починає нас переконувати, що Особисту Леґенду здійснити неможливо.

Юнак мало що з усього цього втямив. Але дуже вже хотів він знати про «таємничу силу» — щось таке справило б враження на доньку крамаря!

— Сила ця здається руйнівною, але насправді готує нас до здійснення Леґенди, гартуючи наш дух і волю. Бо є одна велика істина на цій планеті: ким би ти не був і що б не робив, коли ти палко чогось прагнеш, так це тому, що прагнення це зародилося в душі Всесвіту. Це — твоя місія на Землі.

— Навіть якщо прагнеш мандрувати? Або одружитися з крамаревою донькою?

— Або знайти скарб. Світова Душа живиться людським щастям. Як і нещастям, заздрощами, ревнощами. Єдиним обов’язком людини є здійснення своєї Леґенди. Весь світ — одне ціле. Тому, коли ти чогось зажадав, цілий Всесвіт змовляється, щоб тобі допомогти.

-         Що просить король за свою пораду? (він просить десяту частину овець)

-         Чому ж Мельхіседек просить десяту частину отари? (Все у світі має свою ціну)

-         Як реагує на це юнак? (Йому не хочеться розлучатися зі своєю отарою, з тим, до чого так звик, але він погоджується)

-         Який подарунок зробив йому король на прощання? (Він дарує 2 камені: Урім і Туммім – білий і чорний. Вони мають допомогти хлопцю, коли той не розумітиме знаків Долі)

-         Знайдіть у тексті і прочитайте притчу, яку розповідає Мельхіседек юнакові.

«Один купець відправив свого сина до найбільшого мудреця світу, щоб довідатись від нього Секрет Щастя. Сорок днів блукав хлопчина пустелею, аж вийшов до прекрасного замку, що височів на вершечку гори. Там жив Мудрець.

Він думав, що побачить там святого старця, але натомість, увійшовши до замку, наш герой мов потрапив у вируючий вулик: метушилися купці, по кутках велися розмови, грав невеличкий оркестр, а стіл був заставлений розкішними наїдками. Мудрець постійно з кимось говорив, і минуло зо дві години, поки прийшла черга хлопця.

Мудрець уважно вислухав, за чим той прибув, але сказав, що зараз не має часу тлумачити йому Секрет Щастя. Хай він піде оглянути палац і вернеться через дві години.

— Зроби лише послугу, — попросив Мудрець, простягаючи хлопцеві ложечку з двома краплями олії. — Носи це з собою і гляди, не пролий.

Хлопчина подався навмання численними залами палацу, не зводячи з ложечки очей, а через дві години прийшов назад.

— Ну що, — запитав Мудрець, — ти бачив перські гобелени в моїй їдальні? А сад, який десять років вирощував мій садівник? А розкішні пергаменти в моїй бібліотеці?

Розгублений юнак зізнався, що не бачив нічого, — він дбав тільки про те, щоб не розілляти олію, довірену йому Мудрецем.

— Ще раз піди й оглянь дива мого світу, — звелів Мудрець. — Не можна вірити людині, не знаючи дому, в якому вона живе.

Втішений юнак схопив ложечку й знову подався блукати палацом, не пропускаючи цього разу жодного мистецького твору. Він побачив сад, навколишні гори, красу квітів і те, з яким смаком було все підібране в замку, а повернувшись, детально про все розповів.

— А де та олія, яку я тобі довірив? — запитав Мудрець.

Глянувши на ложечку, юнак побачив, що олії там не лишилося.

— Ну, що ж, дам я тобі одну пораду, — прорік Наймудріший з Мудреців. — Секрет Щастя полягає в тому, щоб побачити всі дива світу, не забувши про дві крапельки олії».

-         У чому суть притчи? (Секрет Щастя в тому, щоб бачити все прекрасне, всі дива  навколо і ніколи не забувати про те, що вже маєш сам)

-          Як на вашу думку, чому на шляху Сантьяго зустрічаються продавець солодощів і продавець кришталю? (По-перше, у хлопця вкрали гроші, тому він змушений заробляти. По-друге, у нього з’являється прекрасна можливість познайомитись з людиною, яка знайшла своє місце в житті - і тому цукерник «був щасливий, бо знав, чого чекати від життя, і був готовий починати свою щоденну працю»,  і з людиною, яка відмовилася втілити в життя свою мрію: «Тридцять років свого життя він торгував кришталевими виробами, і вже було пізно щось міняти.»)

-         Чому юнак залишається працювати саме у торговця кришталем? (Торговець кришталем мріяв про подорож до Мекки, але не здійснив її, тому йому є що розказати юнакові, який прямує до Пірамід. А хлопцеві потрібно заробити грошей, щоб повернутися додому і купити отару овець)

-         Чи навчився Сантьяго чомусь за час роботи у торговця кришталем? (Так. Він навчився всім тонкощам роботи, і сам тепер може відкрити таку ж крамницю; він навчився розмовляти арабською мовою – тепер він може вести торгівлю з арабами; а також заробив грошей для купівлі овець вдвічі більше, ніж у нього було. «Він був гордий за себе. Бо навчився важливих речей — таких, як торгівля кришталем, як мова без слів, як розуміння знаків».)

-         Чому Сантьяго не повернувся в Іспанію? Що допомогло йому продовжити свій шлях? (Два камінці, подаровані  королем Мельхіседеком. Юнак згадує  слова короля «Ніколи не зраджуй мрії. Навчися читати знаки»)

-         Наступний герой, що зустрівся на шляху юнака – це Англієць. Що ви про нього дізнались? (Англієць все своє життя присвятив тому, щоб знайти ту єдину мову, якою говорить Всесвіт. Спочатку він захопився мовою есперанто, досконало вивчив історію різних релігій, тільки алхіміком ще не став. Він уже витратив частину батьківського спадку на свої безплідні  пошуки. Шукав у кращих у світі бібліотеках. Купував найважливіші книги з алхімії, але досягти досконалості йому так і не вдалося).

-         Чому Англієць знаходиться в каравані? ( В одній із книг Англієць прочитав про знаменитого арабського алхіміка, що йому 200 років, що він знайшов Філософський камінь і Елексир Безсмертя. Відомо, що він живе в оазі Ель-Фаюм. Англієць вирішив зустрітись з цим алхіміком – і з цією метою зібрався іти з караваном через Сахару, на шляху якого буде оаза Ель-Фаюм)

-         Що зрозуміли Англієць і Сантьяго? ( У кожного своя дорога, свій скарб, свій спосіб навчатися. Кожен шукає свій шлях – і за це вони мають поважати один одного)

-         Хто така Фатіма? За яких обставин зустрілися Сантьяго і Фатіма? (Фатіма – дівчина, що живе в оазі Ель-Фаюм. Коли караван зупинився в оазі, Сантьяго і Англієць розпочали пошуки Алхіміка, тому розпитували про нього людей що приходили до джерела по воду. Так Сантьяго познайомився з Фатімою)

-         Знайдіть у тексті, як поетично описує автор першу зустріч Сантьяго і Фатіми.

Цієї ж миті зупинився час, і Світова Душа заповнила його єство. Коли він побачив ці чорні очі, цю ледь вловиму посмішку на вустах, то збагнув найважливішу частину Мови, якою говорить світ. Мови, яку всі розуміють у власному серці. То була Любов. Старша від людства, давніша від пустелі.

-         Чому Фатіма не стала затримувати Сантьяго в оазі? (Бо для неї важливо, щоб він знайшов самого себе – тільки так вони можуть бути щасливими. Вона – жінка пустелі, а жінки пустелі вміють чекати.)

-         Остання знакова зустріч Сантьяго – зустріч з Алхіміком. Як Алхімік зрозумів, що Сантьяго – саме та людина, на яку він чекав стільки років? (У Сантьяго було видіння, і він попередив вождів оази про біду, що насувається.)

Його почало хилити до сну. В глибині душі він волів бути при повній свідомості, а водночас хотілося спати. «Занурююсь у Мову Світу, усе на землі набуває сенсу... навіть політ яструбів», — мовив він до себе. Він відчував вдячність за свою любов до жінки. «Коли кохаєш, усе набуває великого сенсу», — подумав він.

Зненацька один з яструбів стрімголов кинувся вниз, напавши на другого. В цю мить перед юнаком промайнув раптовий образ: на оазу, звівши мечі, насувається військо. Видіння тут же зникло, але воно його потрясло.

-         Як  Алхімік переконує Сантьяго не залишатися в оазі, а продовжувати свій шлях? (Він змальовує йому його майбутнє, якщо він зрадить своїй Легенді)

-         Що повинен був зробити хлопець, коли вони з Алхіміком потрапили в полон до блакитних вершників (Стати вітром)

-         Чому Сантьяго вдалося стати вітром?(Він досяг своєї духовної досконалості, зрозумів Світову Душу, навчився говорити мовою знаків і знав, що, якщо чогось захотіти по-справжньому, весь Всесвіт буде цьому сприяти. Він став алхіміком.)

-         То чому ж Сантьяго продовжує пошуки скарбів? (Ахімік порадив йому слухати своє серце)

«Кожного з нас чекає свій скарб», — повідало серце. «Ми, людські серця, рідко говоримо про ці скарби, бо люди вже не хочуть їх шукати. Тому розповідаємо про них лише дітям. А потім дозволяємо життю йти своїм шляхом, назустріч смерті. Та, на жаль, мало хто вибирає призначену йому дорогу — дорогу Особистої Леґенди, дорогу до щастя. Більшість людей сприймає цей світ як щось загрозливе, тож він і справді стає загрозливим. Ось чому ми, людські серця, говоримо все тихше й тихше, хоча й не замовкаємо цілком. Ось чому ми спотворюємо свою мову, щоб її ніхто не збагнув — ми не хочемо, щоб люди мучились через те, що не живуть за покликом серця».

— Чому серця не кличуть людей боротися за власну Леґенду? — запитав юнак Алхіміка.

— Бо тоді серця найдужче страждають. А вони ж не люблять страждань.

Відтоді юнак почав розуміти серце. Він благав, хай би воно не замовкало. Хай би, коли він забуде про мрію, починало тривожно калатати в грудях і бити на сполох. Юнак поклявся, що кожного разу, зачувши цей знак тривоги, він миттю до нього прислухається.

Усе це він розповів Алхімікові. Алхімік зрозумів, що юнакове серце вернулося до Світової Душі.

— Що мені робити тепер? — запитав юнак.

— Йти до Пірамід, — відповів Алхімік. — І стежити за знаками. Твоє серце приведе тебе до скарбу.

— Це те, що мені треба було знати?

— Ні, — відповів Алхімік. — Тобі потрібно знати ось що: перш ніж здійсниться мрія, Світова Душа перевірить усе, чого ти навчився. Вона це робить не тому, що лиха, а щоб ми добре засвоїли всі уроки, які дістали дорогою до мрії. Цього випробування не витримує більшість людей. Це та межа, на якій, мовою пустелі, помирають від спраги, побачивши на обрії пальми. Кожен пошук розпочинається з Фортуни Початківця. А завершується суворим Випробуванням Переможця.

Юнак пригадав старе прислів’я: «Ніч найтемніша перед світанком».

-         Як ви гадаєте, чому шлях юнака лежить саме до Пірамід?  Які асоціації викликає у вас образ Пірамід?

-         Про що дізнався Сантьяго біля Пірамід? (Що скарб знаходиться в Іспанії біля зруйнованої церкви, де зупиняються на ніч чабани зі своїми вівцями.)

Значення зупинок

Таріфа – «Усе у світі має ціну»

Танжер – «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії»

Пустеля Сахара – «Усі ми частинки Світової Душі»

Оаза Ель-Фаюм – «Любов – це сила, яка трансформує і вдосконалює Світову Душу»

Табір блакитних вершників – «Я здатен творити чудеса»

Стара церква – «Скарби там, де заплаче серце»

-         Твір має назву «Алхімік». А хто такий алхімік? У чому парадоксальність цього образу? (Алхімія – лженаука; алхіміки асоціювалися із шарлатанами, лжевченими, які марнували життя й зусилля, прагнучи перетворити інші метали, речовини на золото. Тут алхімік – мудрець, той, хто знаходить Філософський Камінь, Еліксир Безсмертя)

-         Які висновки ви зробили для себе після прочитання роману? (Людина щаслива лише тоді, коли йде своїм шляхом, тобто знаходить своє місце в житті, своє призначення)

Завдання "Кросворд навпаки"
Накресліть кросворд на аркуші в клітинку. Доберіть пояснення до слів і запишіть.  

20 квітня
Тема уроку. Система образів роману П. Коельо "Алхімік"

Опрацюйте матеріал, зробіть нотатки в зошитах. Перекресліть схему.

Сантьяґо — вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — ще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяґо мав одну мрію — мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяґо асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. як Одіссей, вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.

 Фатіма — незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяґо зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.

 Мельхіседек — це архетип (за К. Ґ. Юнґом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).

Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач: “Причому можу з’явитися і в іншому вигляді. Іноді у вигляді правильного рішення, іноді у вигляді вдалої думки. Іноді, у переламний момент, підказую вихід зі скрутного становища...”. Архетип Духа постає тільки тоді, коли сама людина (Сантьяґо) неспроможна впоратися власними зусиллями: “Архетип компенсує такий стан духовного ґанджу, заповнюючи цю прогалину змістом”.

За міфологічним словником, Мельхіседек (у перекладі з давньоєвр. — цар справедливості) — у легендах іудаїзму й раннього християнства сучасник Авраама, цар Салима (майбутнього Єрусалима), священнослужитель. Біблійна традиція ототожнює його з Яхве (утаємничене ім’я Бога). Ім’я Мельхіседека кілька разів згадано в Біблії, талмудичних трактатах, священних кумранських текстах. як ідеальне явище царського й першосвященницького позитиву Мельхіседек — прототип месії, подоба Ісуса Христа, небожитель. “Мельхіседек... по-перше, за означенням імені — цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар світу; без батька, без матері, без родоводу; той, хто не має ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Сину Божому, перебуває священиком назавжди. Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину із найкращої здобичі своєї”,— написано у Посланні до євреїв Нового Заповіту.

 Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише... щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.

***********************************

Прологом до “Алхіміка” є історія Оскара Уайльда про Нарциса, що створює загальний настрій твору, готує до розуміння того, що істина занадто суб’єктивна й відносна, як постмодерний образ Сантьяґо — літературний колаж: він з усіх усюд. Ім’я та характер герой “позичив” у старого рибалки Ернеста Гемінґвея (“Старий і море”). Як Жульєн Сорель (“Червоне і чорне” Стендаля), він навчався в семінарії, але прагнення пізнати світ перемогло тяжіння до Бога. Три старовинних золотих допомогли Сантьяґо розпочати свій шлях (асоціація з трьома золотими волосинами із “Крихітки Цахеса...” Е. Т. А. Гофмана). “Тисяча й одна ніч” — основа повісті про мандри вівчаря, про що Коельйо сам нагадав у книзі “Заїр”.

Сантьяґо — вівчар, пастух. Цей образ часто зустрічаємо в Біблії: це і Авель, і Авраам, і Мойсей, і цар Давид. В індійській традиції покровителем вівчарів був Крішна, у грецькій — Аполлон, Геліос і Паріс. Божественними покровителями пастухів були Пан і Дафніс. Уважали, що вівчар через них пов’язаний із небом (Богом), а через овець — із тваринним і рослинним світом (навіть розуміє їхню мову), тому до пастуха зверталися за порадою, за ліками-травами, за прогнозом на врожай. через відстороненість від громади та постійні мандри на вівчаря часто дивилися як на характерника, чаклуна. Варто пам’ятати також про давню іудейську традицію: Бог — пастир, Земля — пасовисько, а люди — вівці, яких доглядає й охороняє Господь. Тому можна прирівняти пастуха Сантьяґо до “божественної дитини”, “героїчної дитини”, до медіатора, що з’єднує Небо, Землю, людей і Бога, до універсального образу-архетипу.

Багато дослідників зауважують, що образ Сантьяґо нагадує образ маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері.

Сантьяґо — це передусім філософ, який намагається віднайти Істину, налаштувати зв’язок між мікро- і макрокосмом. І хоча це пошуки у різних напрямках й вимірах, Істина є незмінною — це Любов, сила, що трансформує і вдосконалює Світову Душу, це найважливіша частина Мови, якою говорить світ, Любов, “старша від людства, давніша від пустелі”.

23 квітня

Тема уроку. Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі

Теорія літератури (запис до зошитів)

Притча — старовинна назва повчальних алегоричних оповідань із чітко висловленою мораллю. Основою цього жанру є алегорія; головним завданням — моральне або релігійне повчання (це робить її схожою на байку). Притчова оповідь абстрагована у часі та просторі. Притча ґрунтується на принципі параболи: повість віддаляється від сучасного авторові світу, іноді взагалі від конкретного часу, оточення, а потім, ніби рухаючись за кривою, повертається до залишеного предмета та філософсько-етично осмислює й оцінює його.

Опрацюйте матеріал

Роман «Алхімік» був написаний 1988 р. після паломництва Коельйо до Сантьяґо-де-Компостели. Випадкова зустріч в Амстердамі привела письменника до католицького ордену RAM, створеного ще 1492 р. Тут Коельйо почав розуміти мову знаків і передбачень, що трапляються на людському шляху. Відповідно до ритуалу орден спрямував його в паломницьку подорож. Подолавши 80 кілометрів легендарною стежкою прочан, Коельйо описав цю подорож у своїй першій книзі «Паломництво» («Щоденник мага»; 1987).

За нею з’явився «Алхімік». «Уся моя книжка, яку написав у Римі, заснована на стародавній перській легенді»,— зазначав письменник. Свого часу цю легенду використав аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес як сюжет для одного зі своїх оповідань.

Описуючи шлях головного героя і його духовне збагачення на цьому шляху, Коельйо застосував символічну мову, яка допомогла змалювати людину, її життя та її мрії. «Головна думка моєї книги “Алхімік” — у фразі, яку, звернувшись до пастуха Сантьяґо, вимовив цар Мельхіседек: “Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього”».

Розгадайте кроссенс

17 квітня
Дистанційна робота

Тема уроку. Йоанна Ягелло – польська письменниця, авторка творів для дітей та молоді. «Кава з кардамоном»: синтез підліткової повісті 

Тривалий час юнацтво було обділено сучасною літературою для підлітків, написаній саме для їхнього покоління. У 2018-2019 навчальному році повість з елементами детективу «Кава з кардамоном» популярної польської письменниці сучасної літератури для підлітків Йоанни Ягелло була введена до програми зі зарубіжної літератури. Цей твір захопив студентів, бо за тематикою і проблематикою близький для них.

Сюжет книги- історія одного року життя 15-річної дівчини Халіни (Лінки). Тематика й проблематика твору близькі для юнацтва. Письменниця наголошує, що в підлітковому віці складно знайти спільну мову з батьками й однолітками, бо через зміни, які відбуваються в організмі підлітка, часто важко зрозуміти йому навіть самого себе.

Й. Ягелло пише: «У мене взагалі був задум показати, що світ дорослих- дуже недосконалий. Дорослі роблять помилки й незавжди добре чинять… Кожна доросла людина має право бути слабкою, а діти й поготів! Кожна людина має право (а може обов’язок) намагатися ці помилки виправити».

Головна героїня, зосереджена на своїх проблемах, не підозрювала, з яким тягарем у душі живе її мама, що переживає вітчим Адам, чому змінився раптово Адріан, що може скоїти із собою Наталка. Підлітки мають порівнювати себе з героями твору,читати про себе і відрізняти справжність стосунків від безсоромних залицянь.  Це сучасний твір, про сучасних дітей. Ось чому обрано цю тему для відкритого заняття.

Повість «Кава з кардамоном» є  актуальною на сьогодні. Вона  порушує проблеми сім’ї, кохання, покинутих дітей, підготовки до майбутньої професії, дружби, яку легко втратити і як важко, але важливо повернути.

Цей твір має великий виховний потенціал для юнацтва. Повість «Кава з кардамоном»- життєстверджуюча, сповнена оптимізму й милосердя, має оригінальну композицію, читається легко і змушує про неї думати.

Різноманітні  інтерактивні методи, застососовані мною на занятті,  дають можливість студентам краще зрозуміти сюжет, проблематику та героїв твору.

Отже, ця книга дуже корисна не лише для підлітків, а й тих, хто з ними працює, батькам,  котрі повинні краще розуміти своїх дітей.

Прочитати повість ви можете за покликанням

https://www.litmir.me/br/?b=283770&p=1



6 травня
Тема уроку. Проблема батьків і дітей у романі Й. Ягелло «Кава з кардамоном».
Опрацюйте матеріал

Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.

Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.

У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?

Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..

Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються допомогти, посилаючись на таємницю всиновлення.

На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби запрошує читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у непростому вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!

Прослухайте пісню "Філіжанка кави"

13 травня 
Тема уроку. Образ головної героїні. Мова твору

30 березня

Дистанційна робота

Вивчаємо драму М. Метерлінка "Блакитний Птах"
Завдання 1. Опрацюйте біографію М. Метерлінка за підручником Ю.І. Ковбасенка, дайте відповіді на всі запитання у Гугл-формі та нитисніть кнопку відправити. 

08 березня
Дистанційна робота

Завдання 1. Складіть пазл, у робочих зошитах запишіть тему уроку  

Завдання 2. Опрацювавши статтю підручника "Символічний сенс сюжету пошуків Блакитного Птаха", виконайте вправу Learning Apps та запишіть ключове слово у зошити

 02 квітня

Дистанційна робота 

Усі казкові, незвичайні події відбуваються у дитинстві і, як правило, на свята. Потім казка приходить і до дорослих, звичайно, до тих, хто на це заслуговує, сприймається як реальність, і її закони стають символами. Так само відбувається у п'єсі бельгійського драматурга кінця XIX—початку XX століття М. Метерлінка "Синій птах".

Завдання 1.

Складіть пазл і запишіть у зошити тему уроку

Завдання 2.

Перегляньте фрагмент фільму "Блакитний птах". Зверніть увагу:

У Блакитному Палаці Майбутнього, де живуть ще ненароджені діти, безліч майбутніх винахідників і поетів, тих, що виростять на Землі чудові плоди і, принесуть людям невідоме світло, Машину щастя та тридцять три засоби продовження життя! Скільки м'якого доброго гумору в образі Короля Дев'яти Планет, який ще копирсається у власному носі, або малюка, що із серйозним виглядом смокче палець, а колись знищить на землі несправедливість.
Як неупереджено ставиться Володар Часу, високий бородатий дідуган з косою, до малюка, який забув пляшку з ідеєю, що просвітлятиме народи, і до того, хто забув коробку з двома злочинами! Все, як у реальному житті, тільки яскравіше, концентрованіше. Навіть нещасні закохані, що ніколи не зустрінуться на Землі. Навіть заява із Землі на напрочуд рідкісне явище — чесну людину, яка одна-однісінька, та, мабуть, довго не проживе...

Завдання 3.

Запишіть у зошити

■ Синій птах є символом щастя.

■ Пес — утілення відданості, готовності до самопожертви.

■ Кіт — символ улесливості, підступності, зрадництва.

■ Хліб — уособлення слабкодухості.

■ Душа Світла — утілення справедливості, символ пізнання нового.

■ Вогонь — уособлення відчайдушності.

■ Двері — символ незнання.

■ Блаженства — це відображення самовдоволення тощо.

Завдання 4.

Питання та готові відповіді опрацюйте самостійно

Чому Метерлінк робить своїми героями дітей? (Їхня свідомість ще гнучка, вони найбільш сприйнятливі до таємниць світу, близькі до природи; вони вміють щиро любити й радіти, їх ще не спіткали нещастя й вади, що постають у п’єсі в образах Огрядних Блаженств: наприклад, Блаженство Бути Багатим, Блаженство Нічого Не Робити та ін.)

 Чому дія в п’єсі відбувається у ніч напередодні Різдва? (Казкові перетворення та пригоди зазвичай трапляються саме на Різдво. Метерлінк обрав цей час для того, щоб показати “диво духовного народження людського в людині, відкриття вічної таємниці буття”.)

· Для чого автор використав прийом олюднення? (Цей прийом, вочевидь, символізує ідею М. Метерлінка про те, що світ живий. Він рухається, розвивається, і людство має докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти світ і навчитися жити в гармонії з ним. Надзвичайною є роль абстрактних образів. Це — Жахи, Блаженства, Радощі, що уособлюють приховані сторони людської душі (як темні, так і світлі). Духовна боротьба, у центрі якої перебуває людина, триває не лише у світі, а й у людському серці.)

· Доведіть, що п’єса має ознаки казки. (П’єса багата на фантастику, її головні герої легко мандрують чарівним світом казкових образів. Персонажі, що оточують Тільтіля й Мітіль, нагадують персонажів різних казок. Сюжет п’єси також типово казковий: головний герой вирушив на пошуки щастя, яке довелося здобувати у боротьбі із силами, що протистоять йому. Простий сюжет п’єси типовий для казки. Це небезпечна мандрівка сміливого й шляхетного героя, який мусить подолати заради щастя, любові, багатства різні перешкоди, перемогти чудовиська та стихії, повернутися додому переможцем. Хлопчик Тільтіль цілком відповідає своїми людськими якостями образу казкового позитивного героя. Він — мужній, добрий, благородний, щирий і вдячний, утілює найкращі якості чоловіка, хоча ще малий. А Мітіль — справжня маленька жінка, навіть у своїх слабкостях. Дітей, як це трапляється у казці, супроводжують тварини — Пес і Кіт, що також є носіями рис, притаманних подібним казковим тваринам.)

· Яке значення мають авторські ремарки у п’єсі? (Автор зазначає, якими мають бути одяг персонажів, освітлення того чи іншого малюнку, створюючи справжню світлову партитуру п’єси-казки. Освітлення також пов’язане з настроєм персонажів і глядачів та загальним оптимістичним звучанням драматичного дійства.)

Завдання 5. 

Виконайте інтерактивну вправу: встановіть, які моральні закони пізнають діти під час подорожі й де саме. Запишіть у зошити ключове слово

Завдання 6. 

Виконайте тестові завдання.

Домашнє завдання. Прочитати драму А.П. Чехова "Чайка"

06 квітня. 

Дистанційна робота

Урок позакласного читання за комедією А.П. Чехова "Чайка"

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

Опрацюйте матеріал. Запишіть у зошити тему твору, проблематику, провідний конфлікт п’єси. Створіть асоціативний кущ до слова "чайка" за поданим матеріалом

Антон Павлович Чехов у світовому літературному процесі займає однаково визначне місце і як прозаїк, і як драматург. Але як драматург він визначився раніше. У вісімнадцятирічному віці Чехов розпочав роботу над своєю першою п’єсою, яка не вийшла в світ за життя автора. Але велика робота Чехова-драматурга розпочалася значно пізніше, через вісімнадцять років, з «Чайки», яку було завершено у 1896 році. Сам автор визначав її як роботу незвичну, роботу всупереч усім правилам драматургії. «Чайка» — найтрагічніша комедія, сюжет якої складається з лабіринту захоплень і пристрастей, виходу з нього немає, адже немає виходу з низки суперечливих людських почуттів.

«Чайка»  — п'єса в чотирьох діях, яка була закінчена Чеховим в 1896 році. Прем’єра «Чайки» відбулася цього ж року в Александринському театрі в Петербурзі й завершилась провалом. Актори не були готові до нових театральних ідей Чехова. Автор тяжко переживав невдачу. Але п’єсу не зняли з репертуару й продовжували грати в різних театрах. Справжній тріумф чекав на Чехова тільки через два роки, коли «Чайку» поставили в Московському художньому театрі під керівництвом К.Станіславського. Триває цей успіх і понині. На сьогодні за кількістю постановок Чехов посідає друге місце у світі (після В.Шекспіра).

Тема твору: доля митця і служіння мистецтву.

Проблеми твору: одвічна проблема дітей і батьків, старий як світ любовний трикутник,

проблема життєвої мети і призначення людини.

Провідний конфлікт п’єси — пошук життєвої мети і сенсу мистецтва в зіткненні з реаліями життя.

Основна сюжетна лінія — почуття Костянтина Треплєва і Ніни Зарічної, які здавалися всім справжніми і взаємними. Їх об’єднувала любов до мистецтва, театру, соціальна ніша і благословіння батьків у випадку, якщо молоді вирішать пов’язати свої долі. 

«Чайка» позначається як комедія, тільки в ній немає смішних героїв. Ви не знайдете там жодної веселої сцени або курйозного випадку. Вся п'єса побудована на зіткненні поколінь між впевненими дорослими персонажами і ще недосвідченою молоддю.

У п’єсі «Чайка» Чехов вперше відверто висловив свою життєву й естетичну позицію, змалювавши в ній людей мистецтва. Ця п’єса про молодих художників і про самовдоволено-сите старше покоління, що охороняє завойовані позиції. Це п’єса про любов («Мало дії, п’ять пудів любові», — жартував Чехов), про нерозділене почуття, про взаємне нерозуміння людей, жорстоку невпорядкованість особистого життя . Нарешті, ця п’єса і про болісні пошуки щирого сенсу життя, загальної ідеї, мети існування, певного світогляду, без якого життя — «суцільна мука, жах».

Що таке чайка в однойменній п'єсі Чехова, яке місце цей образ займає у творі? Чайка - це вбитий Треплєвим з рушниці птах і записаний Тригоріним сюжет для невеликого оповідання. Це і сама Ніна, яка спочатку з'єднала себе з образом убитої чайки, а потім знайшла свою дорогу. Це в якійсь мірі і Треплєв, який спочатку мріяв про велике кохання і славу, а в кінці застрелив себе з тієї ж рушниці, з якї він колись убив чайку. Це і узагальнююча ідея п'єси, порив в майбутнє. Образ вільного птаха – символ свободи людини, вираз протесту проти гнітючої дійсності.

Значення п'єси:  збагатила скарбницю світової драматургії, допомогла утвердити нові форми в театрі, образ чайки став символом московського театру.

9 квітня 

 Контрольна робота з теми "Драматургія кінця ХІХ - початку ХХ ст."